Спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину, проте ситуація, коли спадкоємець після смерті спадкодавця не отримує свідоцтво про право на спадщину, – доволі поширена. Ба більше, і спадкоємці не завжди приймають спадщину. Якщо спадкову справу не заводили, спадкоємці спадщину не приймали, яких іще має бути дотримано умов для визнання такої спадщини відумерлою?
У постанові від 04.01.2023 р. № 198/99/15-ц Верховний Суд вирішив правову проблему розгляду справ про визнання спадщини відумерлою.
Прокурор області в інтересах сільради в порядку окремого провадження звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Свою заяву прокурор обґрунтував тим, що після смерті спадкодавця, якому на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, а спадщину ніхто не прийняв. Тож прокурор просив суд визнати спадщину відумерлою, передавши її у власність територіальної громади сільської ради.
Суд першої інстанції визнав відумерлою спадщину у вигляді земельної ділянки, а суд апеляційної інстанції, зі свого боку, рішення районного суду скасував, а заяву прокурора про визнання спадщини відумерлою залишив без розгляду. Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що питання про визнання спадщини відумерлою не може бути вирішено в порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право на спадщину з ОСОБА_1 як сином спадкодавця. Оскільки такий спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження, апеляційний суд дійшов висновку про залишення заяви прокурора без розгляду. У касаційній скарзі заступник керівника прокуратури, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Зокрема, прокуратура зазначила, що ОСОБА_1, будучи обізнаним про смерть свого батька, зобов’язаний був звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину. Законодавчим обмеженням строку для такого звернення фактично є один рік, після спливу якого сільська рада зобов’язана була звернутися до суду із заявою про визначення спадщини відумерлою. Натомість ОСОБА_1 лише через 12 років після смерті свого спадкодавця звернувся до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, який відмовив йому у зв’язку із пропуском строку. Відмову нотаріуса не оскаржено, а тому в ОСОБА_1 не виникло права на спадкове майно.
<…>
Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: