Хоча МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» застосовується з 1 січня 2018 року, у бухгалтерів усе одно виникає досить багато запитань. На жаль, під час підготовки бухгалтерів до складання різноманітних іспитів на знання МСФЗ основну увагу приділяють консолідації, фінансовим інструментам та іншим важливим темам. Відображенню доходів і витрат приділяють мало уваги. Але на практиці основні операції пов’язані саме з відображенням доходів і витрат, і часто в цих операціях припускаються помилок.
Цей матеріал побудовано на прикладах із практики, й автор намагається не заглиблюватися в теоретичні підходи, які розглядають у наукових статтях.
Мета МСФЗ 15 — визнати виручку таким чином, щоб відобразити передання товарів / послуг клієнтам у сумі очікуваної винагороди в обмін на ці товари або послуги. Начебто все зрозуміло, але виникають ситуації, коли бухгалтер починає замислюватися про правильність відображення операції в обліку.
Щоб систематизувати різні ситуації, для визнання виручки МСФЗ 15 пропонує 5-ступеневу модель (5 етапів):
- Ідентифікувати договір (договори) з покупцем.
- Ідентифікувати зобов’язання щодо виконання за договором.
- Визначити ціну операції.
- Розподілити ціну операції між зобов’язаннями щодо виконання за договором.
- Визнати виручку, коли компанія виконає (у міру того як компанія виконує) зобов’язання щодо виконання.
Етап 1. Ідентифікація договорів з покупцем
Договір (contract) являє собою домовленість між двома або кількома сторонами, що створює юридично захищені права та зобов’язання.
Він може бути в письмовій та усній формі (доволі рідко, але трапляється). Наприклад, у Чорноморському морському пароплавстві, щоби бункерувати судно (постачити паливо), яке перебувало в портах США або інших портах світу, телефонували агенту в порту з проханням забункерувати судно й гарантували оплату протягом декількох діб без укладення письмового договору. Пов’язано з тим, що укладання письмового договору забирає час. Простій судна в порту не тільки коштує дорого, а й порушує строки постачання вантажів, що призводить до фінансових санкцій. Можна сказати, що це випливає зі звичайної ділової практики компанії.
Для застосування стандарту до договорів необхідно, щоби було виконано критерії:
- Сторони договору затвердили його й зобов’язуються виконувати.
- Визначено права кожної сторони на товари / послуги, що передаються.
- Визначено умови оплати.
- Договір має комерційний характер.
- Є висока ймовірність того, що підприємство отримає відшкодування. Тут необхідно оцінити спроможність і намір клієнта заплатити.
Оцінюючи ймовірність отримання суми відшкодування, компанія повинна брати до уваги тільки здатність і намір покупця виплатити цю суму відшкодування.
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
