Щороку все більше суб’єктів господарювання запроваджують внутрішній електронний документообіг. Окрім очевидних переваг (пришвидшене передання даних, мінімізація ризиків втрати важливого документа, зручність тощо), протягом останнього року, в умовах вимушеного обмеження сторонніх контактів і переведення чималої кількості працівників на надомну працю, електронний документообіг — це ще й безальтернативний захід.
Нині поговоримо про те, як із правової точки зору організувати обмін електронними документами з контрагентами в договірних відносинах
Власне, суть питання полягає в тому, чи потрібно узгоджувати з контрагентом спосіб обміну документами (мовимо насамперед про первинку), а якщо так, то в який спосіб.
Передусім нагадаємо: згідно із ч. 3 ст. 7 Закону № 851, якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ і документ на папері, кожен із таких документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
У ч. 1 ст. 8 Закону № 851 є уточнення: юридична сила електронного документа не може бути заперечена винятково через те, що він має електронну форму. Тобто, з точки зору закону, немає жодних підстав говорити про те, що документи в паперовій формі є більш пріоритетними.
Зверніть увагу
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у т.ч. з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155. Своєю чергою, одним з обов’язкових реквізитів первинного документа є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: