На підставі наказу про прийняття працівника на роботу кадрова служба підприємства присвоює працівнику табельний номер, заповнює особову картку працівника (форма № П-2) та формує особову справу працівника. Відсутність таких кадрових документів Держпраці розглядає як порушення законодавства з питань праці. Тому далі розглянемо особливості ведення цих кадрових документів.
Особова картка: обов’язковість та умови ведення
Типову форму первинної облікової документації № П-2 «Особова картка працівника» затверджено Наказом № 495.
Про необхідність ведення цієї форми облікової документації свідчить п. 2.5 Інструкції № 58, у якому вказано, що з кожним записом, який заносять до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці, у якій має повторюватися відповідний запис із трудової книжки (вкладиша).
Крім того, відповідно до вимог ч. 12 ст. 10 Закону про відпустки роботодавці повинні вести облік відпусток, що надаються працівникам. Таку інформацію вказують у розділі V «Відпустки» особової картки працівника.
Також особові картки необхідні задля ведення роботодавцем військового обліку, адже в п. 38 Порядку № 921 вказано, що персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах, в установах та організаціях ведуть згідно з типовою формою первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника», у розділі II якої зазначають відомості про військовий облік.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: