Продовжуючи “пальну” тематику, розпочату статтею “Пальне в бюджетній установі: облік придбання за готівку”, пропонуємо розглянути питання придбання таких запасів у безготівковій формі.
Найпоширенішим способом придбання пального для цілей бюджетних установ залишається безготівковий розрахунок. Причому різновидів такого способу розрахунків чимало. Пропонуємо з’ясувати облікові особливості основних із них.
Організація розрахунків і бухгалтерський облік
Вимоги щодо обігу, використання та зберігання платіжних паливних карток (у тому числі смарткарток) і талонів встановлюють договорами про відпуск палива й пально-мастильних матеріалів за паливними картками або талонами, які укладають між собою покупці та продавці.
Під час укладення договорів індивідуально визначають та узгоджують умови співпраці: кількість нафтопродуктів, ціни, строки й умови розрахунків, умови постачання та приймання нафтопродуктів, особливі умови. Водночас форму та зміст паливних карток і талонів визначає продавець. Свого часу на цьому загострювали увагу в Міненергетики (див. лист від 26.11.2015 р. № 31.1ст-ВИХ/2635-15).
Нормативне підґрунтя та вибір КЕКВ для придбання пального ми розглянули у статті “Пальне в бюджетній установі: облік придбання за готівку”. Тому повторюватися тут не будемо, натомість приділимо більше уваги практиці відображення придбання пального в безготівковий спосіб.
Спосіб 1. Придбання пального за відомостями
Основи організації придбання пального за відомостями зосереджено в пп. 10.3.2 Інструкції № 281.
Зокрема, відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями АЗС здійснює на підставі договорів, укладених між установою та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображають у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (додаток 16 до Інструкції № 281).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
