Підприємство купує соняшник у сільгоспвиробників, фізосіб, як сировину для виробництва олії, шроту, лушпиння. Переробка соняшнику відбувається на давальницьких умовах з олійноекстракційним заводом на його виробничих потужностях. Чи є власною сільгосппродукцією у розумінні пп. 14.1.33-1 ПКУ отримана від переробки соняшнику продукція: олія, шрот, лушпиння, — і чи потрібно ставити позначку «Х» у графі 3.2.2 ПН?
Чи є згадана продукція власною сільгосппродукцією?
Власна сільськогосподарська продукція — це сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції — власником, орендарем або користувачем на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах (пп. 14.1.33-1 ПКУ).
На наш погляд, у цьому визначенні йдеться про переробку власно вирощеної сільгосппродукції, якщо підприємство самостійно виростило соняшник, а потім самостійно переробило його на олію, шрот, лушпиння.
Але в описаній ситуації підприємство переробило не власно вирощений соняшник, а придбаний на стороні.
Тому, на наш погляд, олія, шрот та лушпиння, отримані від переробки придбаного соняшнику, не належать до власної сільгосппродукції у розумінні пп. 14.1.33-1 ПКУ.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
