З 24 грудня 2023 року діють зміни, унесені Законом № 3494, зокрема, до ст. 67 КЗпП в частині порядку перенесення вихідних і робочих днів. З’ясуймо, що саме змінилося.
Насамперед нагадаємо ч. ч. 4 та 5 ст. 67 КЗпП в редакції, що діяла до 24 грудня:
З документа
З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Роботодавець у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Тобто ст. 67 КЗпП передбачала перенесення вихідних і робочих днів за ініціативою Кабміну, на підставі чого роботодавець мав видати відповідний наказ (розпорядження), погоджений із профспілкою (її представником). Строк видання такого наказу (розпорядження) мав бути не пізніше ніж за два місяці.
На сьогодні ці питання визначено в ч. 4 ст. 67 КЗпП так:
З документа
Перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених цим Кодексом, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
Тож із 24.12.2023 ініціатива щодо перенесення вихідних і робочих днів може належати саме роботодавцю. Участі Кабміну в цій процедурі не передбачено.
Підставу для перенесення має бути визначено:
– відповідними положеннями трудового та/або колективного договору (за наявності);
– наказом (розпорядженням) роботодавця в разі відсутності колективного договору та письмового трудового договору.
Як і раніше, такий наказ (розпорядження) роботодавця мають погодити профспілка (чи профспілковий представник) або представники (представник) працівників, якщо профспілки на підприємстві немає.
