З чого вибираємо?
Сільгосптоваровиробники постійно перебувають у виборі між однією з трьох систем оподаткування: загальною, звичайним єдиним податком, а також сільгоспЄП. Кожна з цих систем оподаткування по-своєму приваблива для аграрного підприємства:
— загальна система оподаткування дає змогу сплачувати податкові зобов’язання з податку на прибуток (для юросіб) та податку на доходи (для ФОП), спираючись виключно на результати своєї роботи за рік (є прибуток — платиш податок, немає — ні). Хоча мінусом цієї системи оподаткування є навантаження у сплаті інших податків і зборів плюс важкий і трудомісткий облік;
— ЄП дає змогу працювати без обов’язку сплачувати ПДВ (крім групи 3 ЄП зі ставкою 3 %) і звільняє від сплати деяких податків (земподатку). Водночас мінусами цієї системи є обмеження у сумі отриманого доходу, сплата податку незалежно від результатів діяльності (тільки для тих, хто обрав 1 та 2 групи ЄП), ну і, звичайно, неврахування специфіки агровиробництва (у періоди, коли відбувається масовий продаж сільгосппродукції (навесні), підприємству доводиться не тільки сплатити найбільший розмір податку зі свого доходу, а ще й нести великі витрати на вирощування врожаю);
— сільгоспЄП, на відміну від інших систем оподаткування,
враховує специфіку виробництва сільгосппродукції, а саме сезонність виробництва продукції рослинництва
Чого тільки варта методика сплати нарахованих податкових зобов’язань, коли за періоди, в які підприємство несе в основному тільки затрати на виробництво (перші два квартали року), податок сплачується у найменшому розмірі, а в періоди реалізації продукції (ІІІ та IV квартали) — у збільшеному. Крім того, той, хто обирає сільгоспЄП, отримає звільнення від сплати різних податків і зборів, а розмір податку не залежить від суми отриманого доходу чи прибутку, а прив’язаний до площі сільгоспугідь
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: