Приводом для написання цієї статті стало запитання читача: «Підприємство не розраховує резерв відпусток згідно з п. 13 НП(С)БО 11 та Інструкцією № 291. Тобто в бухгалтерському обліку нараховані суми відпусток включає до витрат поточного періоду — Дт 92/93 Кт 661. Але підприємство відповідно до п. 17 НП(С)БО 11 щокварталу на кожну дату балансу визначає сальдо резерву відпусток та коригує в бік збільшення або зменшення Дт 92/93 Кт 471 («плюс» або «сторно»). Для коригування резерву відпусток визначає кількість невикористаних днів відпустки за кожним працівником та фактичну середньоденну зарплату працівників з урахуванням нарахованого ЄСВ. Тобто не відображає нарахування відпускних за рахунок резерву, але це не призводить до викривлення фінрезультату. Оскільки податковий облік невід’ємний від бухгалтерського, то чи є це порушенням ведення бухгалтерського обліку?» Про це й поговоримо у статті
Насамперед зауважимо, що формування резерву відпусток — це встановлений нормативними актами обов’язок, а не право. Зокрема, згідно з п. 12 НП(С)БО 11 забезпечення створюють для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат, у т.ч. на виплату відпусток працівникам. А в п. 7 НП(С)БО 26 сказано, що виплати за невідпрацьований час, які підлягають накопиченню, визнають зобов’язанням через створення забезпечення у звітному періоді.
Мінфін неодноразово наголошував, що створювати резерв відпусток необхідно (див. листи МФУ від 09.06.2006 р. № 31-34000-20-25/12321, від 10.11.2006 р. № 31-34000-207-10/23936, від 24.05.2007 р. № 31-34000-10-10/10654, від 29.07.2009 р. № 31-34000-20-9/20640, від 23.01.2014 р. № 31-08410-07-10/1550).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: