Верховний Суд наголошує*, що зміст наказу на фактичну перевірку має забезпечувати чітке розуміння госпсуб’єктом причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом.
ФОП звернувся до суду з позовом до ГУ ДПC, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення, складене на підставі акта про перевірку. Таку перевірку ФОП вважав безпідставною, а отже, незаконною. Хоча її провели і акт про це склали.
* Постанова ВС від 06.12.2023 у справі №500/1429/22.
Але у змісті наказу на проведення перевірки жодних посилань на конкретні підстави її призначення не було. Лише згадувалася норма пп. 80.2.5 ПКУ без відображення інформації, наявної та/або отриманої контролюючим органом, що стала підставою для призначення перевірки.
Чи мав ФОП рацію, вважаючи, що наказ складено з порушеннями, чи можна на підставі цього скасувати результати проведеної перевірки і які права має суб’єкт господарювання, якщо податківці завітають до нього з подібним наказом без зрозумілої причини, — про це дізнаєтеся далі.
Як було складено наказ на фактичну перевірку?
Як з’ясували суди, у наказі про проведення фактичної перевірки було зазначено таке:
«… керуючись ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, з метою дотримання вимог Закону №481/95-ВР, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів…».
Отже, підставою для проведення фактичної перевірки було визначено норму закону — пп. 80.2.5 ПКУ, правова конструкція якої поєднує дві окремі підстави для призначення фактичної перевірки:
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
