Верховний Суд наголосив*: якщо працівник подає заяву про звільнення через порушення трудового законодавства, роботодавець може відмовити у звільненні. Проте не може самостійно змінити підставу для звільнення своїм наказом усупереч заяві працівника.

Звільнення з ініціативи працівника, але через порушення роботодавцем трудового законодавства, залишаються актуальними і нині. Хоча, звісно, під час війни знайти роботу важче, і працівники вдаються до такого способу захисту нечасто. Та хай би як було скрутно, роботодавець має пам’ятати, що закон захищає обох: і його, і працівника.

Розгляньмо приклад зі судової практики.

* Постанова Верховного Суду від 13.04.2022 р. у справі №344/1017/20.

Фабула справи

Працівник звернувся до суду та пояснив, що у листопаді — грудні 2019 року роботодавець порушив строк виплати заробітної плати і не виплатив премію, хоча план працівник виконав. Зарплату отримав 02.12.2019 р., а мала бути виплачена 29.11.2019 р.

09.12.2019 р. працівник написав заяву про звільнення за власним бажанням та зазначив причину звільнення — порушення його прав роботодавцем, бо останній не виконує законодавства про працю, умов колективного договору, зокрема порушує строки періодичності виплати заробітної плати і не виплачує премію. 23.12.2019 р. отримав трудову книжку і наказ поштою.

Проте у наказі підставою звільнення було зазначено ч. 1 ст. 38 КЗпП, хоча працівник хотів (і уточнив у заяві), щоб його звільнили за ч. 3 ст. 38 КЗпП.

У чому різниця?

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!