Можливо, хтось думає, що принцип презумпції правомірності дій платника далекий від реальності. Та на практиці він допомагає в спорах із фіскалами. Одне з рішень Верховного Суду з таким застосуванням ми зараз і обговоримо (постанова ВС від 10.02.2021 р. у справі № 380/671/20*).
* Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/94904871.
Суть спору
Податківці** відмовлялися проводити митне оформлення ігристих ароматизованих напоїв на основі вина, ароматизованих винних напоїв ігристих, що імпортувалися в Україну (код УКТ ЗЕД 2206 00 39 00). Це відбувалося тому, що виник спір через застосування ставки акцизного податку. Проблема в тому, що код УКТ ЗЕД, під яким платник ввозив товари, значиться у двох різних колонках таблиці ставок акцизного податку (п.п. 215.3.1 ПКУ). В одному випадку як код 2206 00 39 00 (вина ігристі та вина газовані, зброджені напої…), в іншому — як код 2206 (вина та інші зброджені напої без додавання етилового спирту в іншому місці не зазначені).
** На момент виникнення спору митні та фіскальні органи були ще об’єднані в ДФСУ.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати:
