Підприємство отримує у користування чи надає в користування майно за договором позички. Як це оформити? Які податкові наслідки такої операції?
Безоплатна оренда чи позичка: який договір укладати?
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦКУ).
Особливості встановлення плати за найм (оренду) визначаються ст. 762 ЦКУ. Різноманітні аспекти договору оренди регламентуються статтями глави 58 «Найм (оренда)» ЦКУ.
Таким чином, плата є обов’язковою умовою договору оренди.
Водночас за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ч. 1 ст. 827 ЦКУ).
До договору позички застосовуються положення глави 58 «Найм (оренда)» ЦКУ (ч. 3 ст. 827 ЦКУ). Особливості позички визначені у ст. 827 — 836 ЦКУ.
На відміну від оренди, для позички обов’язковою умовою є безоплатність. Причому позичка регламентується тими самими нормами ЦКУ, що й оренда, з певними особливостями.
Таким чином, на наш погляд, якщо майно передається у безоплатне користування, потрібно укладати договір позички, а не безоплатної оренди.
Щоправда, юрособа, яка провадить підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (ч. 2 ст. 829 ЦКУ).
Тож у разі передання майна у користування засновникові тощо потрібно укладати договір оренди зі встановленням плати за користування майном.
Є й інші відмінності між позичкою й орендою, зазначені в ЦКУ, які ми зараз не розглядаємо. Бо на головне запитання: який договір обрати в разі надання майна у безоплатне користування, — ми вже відповіли.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
