Методика № 322, яку ДПС затвердила у травні з метою покращення результатів податкових документальних перевірок (як виїзних, так і невиїзних планових та позапланових), має насамперед зацікавити роботодавців, які є податковими агентами та страхувальниками щодо своїх працівників. Також Методика № 322 варта уваги всіх юридичних та самозайнятих осіб, які є податковими агентами щодо ПДФО та ВЗ із доходів фізичних осіб, що не є працівниками. З’ясуємо, які саме моменти потрібно врахувати.
Методика № 322 має роз’яснювальний та інформаційний характер для податківців, які проводять документальні перевірки щодо повноти нарахування та сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ, а також правильності складання і подання податкової звітності. При цьому вона не є нормативно-правовим документом і переважно дублює положення, які визначені в ПКУ, адже ДПС не може під час проведення перевірок “виходити за межі” положень ПКУ.
Як зазначено в п. 1.1 Методики № 322, вона містить інформацію щодо:
• обсягів інформації, яка має бути перевірена та висвітлена в матеріалах перевірки;
• способів викладення в матеріалах перевірки фактів та обставин;
• способів обґрунтування висновків.
Джерела інформації та питання для перевірки
Перелік джерел інформації, які можуть використовуватися податківцями під час проведення перевірки та який наведений у п. 2.2 Методики № 322, фактично повторює відповідні положення п. 72.1 ПКУ, де вказано джерела для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів. Тож новацій у цьому питанні Методика № 322 не передбачає. Але слід звернути увагу на те, що аналіз цих джерел проводять ще до початку документальної перевірки, тобто на етапі камеральної перевірки поданої звітності та доперевірочного аналізу.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: