Суб’єкт господарювання (юрособа чи ФОП) отримує чи надає поворотну фіндопомогу. Розглянемо пов’язані з цим особливості обліку, оподаткування, оформлення тощо.

Поворотна фіндопомога з погляду ЦКУ

Проаналізувати це важливо, адже ПКУ не встановлює вимог і правил документального оформлення поворотної фіндопомоги.

З погляду цивільного законодавства, податкове визначення термінів поворотної фіндопомоги і позики вкладаються у поняття позики, яка регламентується нормами ст. 1046 — ст. 1053 ЦКУ. Але тільки позики, наданої у грошовій формі. Отже, з погляду ЦКУ, поворотна фіндопомога вважатиметься безпроцентною грошовою позикою. А позика за пп. 14.1.267 ПКУ — грошовою позикою, наданою під визначений процент. Тому, щоб оформити поворотну фіндопомогу, треба укласти договір позики, в якому зазначити, що позика надається у грошовій формі і безпроцентно!

Договір позики укладають у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір н. м. д. г. (170 грн), а у випадках, коли позикодавцем є юрособа, — незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надано розписку позичальника або інший документ, який засвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми чи визначеної кількості речей.

Як бачимо, нотаріальна форма договору позики не вимагається незалежно від суми договору, проте за волею однієї зі сторін цей договір може бути укладено у нотаріальній формі.