З’ясуймо, який алгоритм дій передбачено для роботодавців у разі повернення мобілізованого працівника з військової служби.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (ст. 24 Закону № 2232).

Підстави для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану вказано в п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232, серед яких:

– за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

– за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку;

– через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зазначені в пп. “г” цього пункту.

У листі Мінсоцполітики від 05.10.2015 р. № 1277/13/84-15 було сказано:

Звільнення військовослужбовців із військової служби відбувається в порядку, передбаченому Положенням № 1153.

Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття їх на військовий облік (ч. 11 ст. 26 Закону № 2232, п. п. 242, 260 Положення № 1153).

Своєю чергою, ТЦК та СП не пізніше за наступний день після взяття на військовий облік особи, звільненої з військової служби, має письмово повідомити підприємство (установу, організацію), де ця особа працювала до призову на військову службу. У повідомленні має бути зазначено:

– підставу звільнення з військової служби;

– строк військової служби, який підлягає зарахуванню до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю;

– день взяття особи на облік у ТЦК та СП, у тому числі про причини перевищення строків взяття на військовий облік.

<…>

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: