Підкажіть, будь ласка, якщо у ТОВ є кредиторська заборгованість перед постачальником – фізичною особою – підприємцем 3 групи без ПДВ, чи можна цю заборгованість списати за домовленістю між ТОВ і цим контрагентом? Чи можливо прощення боргу, якщо є ще чинні договори, поставки ще були у 2024 році?

Щодо іншої ФОП надходження товару було у 2023 році, також хочемо піти шляхом прощення боргу. Чи можливо здійснити взаємозалік заборгованості між нами, ТОВ і ФОП 3 групи без ПДВ, якщо цей ФОП одночасно є нашим покупцем і продавцем?

Відповідно до норм ч. 1 ст. 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Отже, за нормами ЦКУ кредитор (у тому числі ФОП 3 групи) може самостійно прийняти рішення про прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) боржника.

Водночас для ФОП така операція призведе до податкових ризиків. Пов’язано це з тим, що за нормами п. 291.6 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей). У разі прощення дебіторської заборгованості розрахунок за відвантажені товари (роботи, послуги) не здійснюють, тому є ризик того, що під час перевірки у податківців виникнуть претензії до продавця – платника єдиного податку, який відвантажив товари, а під оподаткування єдиним податком такі операції не потрапили.

А те, що в таких випадках операції з постачання товарів не оподатковують єдиним податком, підтверджують і податківці. Зокрема, в ІПК ДПСУ від 02.10.2023 р. № 3274/ІПК/99-00-04-03-02-06, відповідаючи на запитання щодо списання дебіторської заборгованості у платника єдиного податку 3 групи за ставкою 5 %, контролери зазначили, що безнадійна дебіторська заборгованість не підлягає оподаткуванню за ставкою єдиного податку, на якій юридична особа перебуває на дату її списання.

Водночас варто зауважити, що під час фіскального розгляду цього питання до ФОП, який не отримав розрахунки за відвантажені товари у грошовій формі, можуть бути застосовані заходи, передбачені в пп. 3 п. 293.4 ПКУ. Відповідно до цієї норми ставку єдиного податку встановлено для платників єдиного податку першої – третьої груп (фізичні особи – підприємці) у розмірі 15 % до доходу, отриманого в разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у главі 1 “Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділу XIV ПКУ.

Окрім того, за нормами пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначено в п. 291.6 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Зважаючи на серйозність наслідків, зацікавленим особам радимо з цього приводу отримати власну індивідуальну податкову консультацію, яку податківці надають на підставі ст. 52 ПКУ.

Положення ч. 1 ст. 601 ЦКУ встановлюють, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2 ст. 601 ЦКУ).

Аналогічні положення містяться також у ч. 3 ст. 203 ГКУ, де зазначено, що господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

<…>

Джерело: LIGA360: NEW – не забудьте оформити передплату!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: