На момент звільнення працівника є від’ємне сальдо за розрахунками щодо зарплати (наприклад, наперед використана відпустка або виданий і неповернутий аванс на відрядження). Чи можна списати ці кошти, якщо працівник не повертає їх і не планує, а підприємство не має можливості судитися з ним?
Ситуація, що розглядається не дуже поширена на практиці, тому немає офіційних роз’яснень ДПС, як діяти роботодавцю в цій ситуації. Тож радимо також отримати власну ІПК.
Борг за відпустковими за дні незаробленої відпустки
При звільненні працівника до закінчення робочого року, в рахунок якого він уже отримав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець проводить відрахування із зарплати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП).
Тобто, проводячи остаточний розрахунок із працівником, роботодавець має право утримати із зарплати працівника суму відпусткових за дні відпустки, надані «наперед». Але відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з підстав, зазначених у п. 3, 5, 6 ст. 36 і п. 1, 2, 5 ст. 40 КЗпП.
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття заборгованості перед підприємством здійснюється за наказом керівника з урахуванням обмежень, установлених ч. 1 ст. 128 КЗпП.
Якщо коштів для погашення боргу недостатньо, то решту:
— працівник може внести або до каси підприємства, або на поточний рахунок підприємства;
— роботодавець може подати позов до суду про стягнення боргу (це можна зробити протягом одного року з дня виникнення права (ч. 3 ст. 233 КЗпП);
— або простити борг.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
