Суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами мають не лише зазначати суми роздрібного акцизу у касових чеках, а й належно заповнювати книги обліку розрахункових операцій

У розрахункових операціях дрібничок не буває. Суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами мають не лише зазначати суми роздрібного акцизу у касових чеках, а й належно заповнювати книги обліку розрахункових операцій. А легковажне ставлення до таких обов’язків матиме негативні наслідки

Суб’єкти господарювання можуть продавати підакцизні товари за готівку або з використанням платіжних карток через реєстратори розрахункових операцій (РРО). Під час проведення розрахункової операції через РРО суб’єкт господарювання має роздруковувати розрахунковий документ встановленої форми (п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, далі — Закон про РРО).

Розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту, зокрема, касовий чек, що підтверджує факт продажу товарів, надрукований і зареєстрований у встановленому порядку РРО (ст. 2 Закону про РРО).

Зміст і форму фіскального касового чека на товари (послуги) (далі — касовий чек) визначає Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення).

Так, касовий чек має містити обов’язкові реквізити, встановлені у пункті 2 розділу ІІ Положення. У касовому чеку суб’єкти господарювання, які реалізують уроздріб підакцизні товари, окремим рядком зазначають:

• назву податку, зокрема «Акцизний податок»;
• розмір ставки роздрібного акцизу;
• загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

Назву податку на початку цього рядка за потреби можна скоротити.

Сума акцизу в касовому чеку

Роздрібний акциз справляють за ставкою 5% вартості підакцизних товарів із ПДВ (пп. 214.1.4, 215.3.10 Податкового кодексу України; ПК).

[note]Роздрібний акциз справляють за ставкою 5% вартості підакцизних товарів із ПДВ[/note]

Свого часу податківці навіть вивели формулу, аби роз’яснити суб’єктам господарювання правила визначення суми роздрібного акцизу (лист ДФС від 31.12.2015 № 48131/7/99-99-19-03-17). Зокрема, суму податкового зобов’язання роздрібного акцизу (ПЗа) обчислюють так:

ПЗа = ФРЦ  ÷ 105 × 5,

де ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у касовому чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.

Тоді сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) становитиме:

ПЗпдв = (ФРЦ – ПЗа) ÷ 120 × 20.

Наприклад, якщо фактична роздрібна ціна підакцизних  товарів (ціна у фіскальному чеку) становить 126 грн, включаючи ПДВ і акцизний податок із роздрібних продажів, сума податкового зобов’язання з ПДВ дорівнюватиме 20 грн, а сума податкового зобов’язання з акцизного податку — 6 грн.

Зазначений приклад підтверджується таким розрахунком:

ПЗа = 126 ÷ 105 × 5 = 6 грн,

ПЗпдв = (126 – 6) ÷ 120 × 20 = 20 грн.

Фактичні роздрібні ціни на тютюнові вироби не мають перевищувати максимальних роздрібних цін, збільшених на суму акцизного податку. Адже роздрібний акциз не включають до максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби (пп. 14.1.106 ПК).

Максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби встановлюють виробники й імпортери. Такі ціни наносять на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом із датою їх виготовлення (ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP).

А от із алкогольними напоями ситуація інша, бо фактичні роздрібні ціни на них не мають бути меншими за мінімальні роздрібні ціни, встановлені постановою КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої визначають з огляду на мінімальні оптово-відпускні ціни на цю продукцію і торговельну надбавку. Своєю чергою, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої визначають за кодами виробів УКТ ЗЕД за 1 літр 100-відсоткового спирту. Обчислюють такі ціни на основі найнижчої оптової ціни, податків і зборів, що підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари. Тобто до роздрібних цін на алкогольні напої входить і роздрібний акциз.

Записи в КОРО

Суб’єкти господарювання, які проводять розрахункові операції з РРО, щодня вносять записи про рух готівки та суми розрахунків до книг обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованих на РРО. А також підклеюють фіскальні звітні чеки до відповідних сторінок КОРО (п. 6 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547).

Відповідно до встановленої форми КОРО у ній за даними Z-звіту зазначають:

• у графі 5 — загальну суму розрахунків;
• у графі 6 — суми розрахунків, що оподатковують податком на додану вартість;
• у графі 7 — суми розрахунків, що оподатковують акцизним податком;
• у графі 8 — суми податку на додану вартість;
• у графі 9 — суми акцизного податку.

За наявності в касовому чеку всіх обов’язкових реквізитів, встановлених у пункті 2 розділу ІІ Положення, Z-звіт міститиме інформацію про роздрібний акциз із реалізації підакцизних товарів.

Наведемо Приклад.

Заповнення КОРО

За даними Z-звіту продавець — платник ПДВ протягом дня отримав виручку в розмірі 2526 грн, з них за алкогольні напої — 126 грн. Сума ПДВ становить 420 грн, роздрібного акцизу — 6 грн.

До графи 6 «Сума розрахунків за ставкою податку на додану вартість» записуємо суму виручки без урахування розрібного акцизу, тобто 2520. До графи 7 «Сума розрахунків за ставкою акцизного податку» відповідно потрапить виручка від реалізації алкогольних напоїв у розмірі 126 грн.

У графах 8 і 9 відображають суми податків із виручки.

Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків (грн, коп.)

Якщо суб’єкт господарювання веде КОРО старої форми, що не передбачає окремих граф для сум розрахунків, що оподатковуються акцизним податком, та сум акцизного податку, податківці все одно наполягають на відображенні даних щодо акцизу в КОРО. Для цього потрібно у назвах граф 6 і 7 КОРО старої форми дописати знак «/» та слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного податку» відповідно.

Тоді за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи записи до КОРО вноситимуть так:

• до графи 6 — суми розрахунків, що оподатковують за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковують за ставкою акцизного податку;
• до графи 7 — суму ПДВ», «/», суму акцизного податку.

Такі рекомендації із заповнення КОРО ДФС надала в листі від 05.08.2016 № 26665/7/99-99-08-01-03-17.

Право не зазначати акциз у касових чеках і КОРО

Деякі суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами можуть законно не зазначати у касових чеках інформацію про роздрібний акциз. Зокрема, ті, що досі використовують «старі» РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО до 11.03.2016. У касових чеках, роздрукованих на таких РРО, можна не відображати інформацію про роздрібний акциз (п. 5 наказу Мінфіну від 21.01.2016 № 13).

У такому разі суб’єкти господарювання також не виокремлюватимуть інформацію про суми акцизного податку в КОРО. Із цим погоджуються й податківці (ЗІР, категорія 109.09).

Відповідальність за невідображення акцизного податку

За неправильний касовий чек

Роздруковуючи під час реалізації пива касовий чек, у якому немає інформації про роздрібний акциз, суб’єкт господарювання наражається на штраф. Адже документ, у якому немає хоча б одного з обов’язкових реквізитів, не приймають як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення).

Якщо суб’єкт господарювання не роздрукує відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, то сплатить штраф:

• за перше порушення — 1 грн;
• за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг).

Таку відповідальність передбачає пункт 1 статті 17 Закону про РРО.

За неналежне ведення КОРО

Закон про РРО не передбачає відповідальності за неналежне ведення КОРО. Але податківці у випадку неправильного заповнення КОРО нагадують про пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.

Так, оприбуткування проведеної через РРО готівки  — це облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. А якщо суб’єкти підприємницької діяльності не оприбуткують, неповністю та/або несвоєчасно оприбуткують у касах готівку, до них застосують фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95).

Источник: Головбух