Розгляньмо ситуацію. Робота працівників пов’язана з постійними поїздками в інші населені пункти. Здебільшого це одноденні поїздки, але деякі працівники у відрядженні перебувають більше часу, ніж на постійному робочому місці.
Як кваліфікувати такі поїздки: як відрядження чи робота з роз’їзним характером?
Аналізуємо визначення термінів
Службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на визначений строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи — за наявності документа, що підтверджує зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства (п. 1 р. I Інструкції № 59).
Роз’їзна робота — це робота, яку працівник виконує поза межами населеного пункту, де розташоване його постійне робоче місце (місце проживання), унаслідок чого він змушений витрачати 2–3 години в неробочий час, аби дістатися місця проживання. Таке визначення випливає, зважаючи на норми Положення № 169. Оскільки в інших нормативно-правових актах щодо роз’їзного характеру робіт згадки немає, доводиться керуватися нормами цього ретродокумента — у частині, що не суперечить чинному законодавству (див. лист Мінпраці від 13.09.2006 р. № 905/13/84-06).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
