Верховний Суд* наразі не визнає джерелом достовірної інформації висновки ChatGPT. Норми договору мають пріоритет, а тлумачити їх у разі спору повинен суд. Сторони можуть надавати суду висновки ШІ, але враховувати їх чи ні, вирішуватиме суд.
Використання ШІ у роботі судової влади в світі вже активно обговорюється у публічному просторі. І самі судді застосовують ШІ та сприймають його в контексті цифрової трансформації правосуддя як допомогу. Зокрема, ШІ може проаналізувати наявні рішення за аналогічними справами, і це допоможе сформувати єдину судову практику.
* Постанова КГС ВС від 08.07.2025 у справі №925/496/24.
Проте, наприклад, судді Великої Британії вважають, що судова влада повинна прийняти впровадження новітніх технологій у систему правосуддя, водночас забезпечуючи безпечне та відповідальне використання ШІ.
А що з використанням ШІ в судах в Україні?
Наші суди вкрай обережно ставляться до використання ШІ під час розгляду справ. Навіть у ситуації, коли сторона спору намагається застосувати ШІ для тлумачення умов договору.
Справді, бувають ситуації, коли умови договору допускають різне тлумачення. Або ж прописані таким чином, що неоднозначність норм договору стає збитками для однієї з його сторін.
Зазвичай у такому разі застосовують принцип «contra proferentem» — слова договору мають тлумачитися проти того, хто їх написав. Тобто особа, яка включила ту чи іншу умову до договору, має нести ризик, пов’язаний з неоднозначністю такої умови. Це правило застосовується не тільки тоді, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, а й коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.
Проте, щоб виграти справу, сторони договору вже застосовують його тлумачення, здійснене ШІ, як аргумент у суді.
Наприклад, у коментовані нами справі сторона скористалася двома ШІ — GROK (розроблений компанією xAI) та ChatGPT (розроблений компанією OpenAI) щодо підтвердження свого тлумачення договору оренди землі комунальної власності. Розповімо, чому виник спір і яке рішення ухвалив у цій справі Верховний Суд.
Спірна умова договору про зміну орендної плати
Міська рада як орендодавець та ТОВ як орендар 03.12.2018 уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 30.11.2018 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва й обслуговування будівель торгівлі площею 2,4600 га, за рахунок земель комунальної власності, які віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
