Одним з основних етапів утворення суб’єкта господарювання є складення та розроблення установчих документів.
Установчі документи складають письмово, державною мовою, відповідно до встановлених законом форми та змісту й визначають основний порядок створення і функціонування суб’єкта господарювання.
Передусім розглянемо загальне визначення та вимоги до установчих документів суб’єктів господарювання, прописані у ст. 57 Господарського кодексу України. Відповідно до цієї статті установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, – статут (положення) суб’єкта господарювання. Водночас загальними вимогами до установчих документів є зазначення: найменування суб’єкта господарювання, мети і предмета господарської діяльності, складу та компетенції органів управління, порядок прийняття рішень, порядок формування майна, розподіл прибутків і збитків, умови реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Зі змісту згаданої вище статті вбачається, що залежно від виду суб’єкта господарювання різняться й види установчих документів, але існує певний перелік вимог, які є спільними для всіх форм установчих документів. Зважаючи на спільні ознаки, притаманні всім суб’єктам господарювання, дані вимоги об’єднують у собі основні положення, які має розкривати установчий документ кожного суб’єкта господарювання.
Для того щоб розглянути детальніше вимоги до складення установчих документів, потрібно визначити їх вид. Зокрема, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України визначають такі види установчих документів суб’єктів господарювання: засновницький договір; одноособова заява (меморандум); статут і модельний статут; положення.
<…>
Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
