Формування судової практики щодо спорів, пов’язаних із реєстраційним лімітом ПДВ, розпочалося майже відразу, щойно право платників ПДВ зареєструвати податкові накладні в ЄРПН почало залежати від певного показника, розмір якого потрібно визначати розрахунковим способом
Нагадаємо, що згідно з п. 2001.3 ПКУ платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладніта/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (ΣНакл, або реєстраційний ліміт), обчислену за такою формулою (далі — Формула):
∑Накл = ΣНаклОтр + ΣМитн + ΣПопРах + ΣОвердрафт – ΣНаклВид – ΣВідшкод – ΣПеревищ.
Отже, платники ПДВ отримали Формулу, що складається із семи показників. Саме за допомогою неї вони й дізнаються про розмір ПДВ (ΣНакл), у межах якого мають право реєструвати свої податкові накладні.
Наявність у Формулі семи показників, кожен із яких має свої особливості визначення, неминуче призвела до виникнення спорів між платниками та податківцями. Обсяг судових справ із цих питань досить значний, а тому проаналізувати й описати їх в одній статті неможливо. Однак на деякі судові справи щодо реєстраційного ліміту та його складників варто звернути особливу увагу, про що й піде мова далі.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
