Усім добре відомо, що в разі смерті фізичної особи до його спадкоємців переходять не тільки права, а й обов’язки. Тобто до складу спадщини входять усі права й обов’язки спадкодавця, які були на момент відкриття спадщини та які не припинилися після його смерті. Оскільки часткове прийняття спадщини в частині лише прав не допускається, то спадкоємець має безумовно прийняти як права, так і обов’язки спадкодавця.
Цивільним кодексом України передбачено неприйняття спадкоємцем лише тих зобов’язань, які нерозривно пов’язані зі спадкодавцем (наприклад, виконання спадкоємцем певної роботи, проведення досліджень, надання послуг як фахівця тощо, тобто тієї роботи, яку спадкоємці не можуть виконати за спадкодавця), у такому разі зобов’язання є припиненим у разі його смерті.
Крім того, не переходять у спадщину обов’язки, що випливають із цивільно-правових договорів і нерозривно пов’язані зі спадкодавцем, тобто ті обов’язки, що спадкодавець мав виконати тільки особисто, – наприклад, обов’язок зі сплати аліментів.
Отже, до спадкоємця можуть перейти: зобов’язання за кредитними договорами, за договором поруки, іпотеки, застави, за розписками, за судовими рішеннями; обов’язки щодо відшкодування моральної та/або матеріальної шкоди; обов’язки з виплати неустойки у вигляді штрафу або пені тощо.
Аналізуючи судові рішення у справах, що стосуються пред’явлення вимог до спадкоємців за борговими зобов’язаннями спадкодавця, слід зауважити, що для задоволення таких позовних вимог кредитори теж мають дотримуватися певного порядку та встановлених строків.
Отже, унаслідок певної дії чи події сторону в зобов’язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником, або
<…>
Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
