Кому роботодавець зобов’язаний безоплатно надавати молоко та лікувально-профілактичне харчування? Чи існують наразі законодавчо затверджені норми спецхарчування? Як правильно врегулювати це питання в колективному договорі та відобразити витрати в обліку? Чи оподатковувати ПДВ, ПДФО і ЄСВ? Розберемося детально й наведемо приклади бухгалтерських проведень
Забезпечення працівників спеціальним харчуванням — це не соціальний «бонус», а обов’язок роботодавця, якщо персонал працює у шкідливих та важких умовах. Водночас через відсутність чинних державних норм часто виникають запитання: кому саме потрібно надавати спецхарчування, як визначити норми і які податкові наслідки для підприємства виникають. У цій консультації розглянемо правові підстави, порядок документального оформлення та особливості бухгалтерського й податкового обліку таких витрат.
Хто має право на спецхарчування
Роботодавці зобов’язані забезпечувати працівників спеціальним харчуванням. Таку вимогу містять статті 166 та 167 Кодексу законів про працю України (КЗпП) і статті 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі — Закон про охорону праці).
Цитата
На роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.
На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.
Стаття 166 КЗпП
Роботодавець зобов’язаний безплатно постачати працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою.
Цехи і виробничі ділянки, де організовується постачання газованою солоною водою, визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, за погодженням з роботодавцем.
Стаття 167 КЗпП
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
Стаття 7 Закону про охорону праці
Отже, згідно із законодавством роботодавець має забезпечити обов’язковим харчуванням працівників, які працюють на роботах:
<…>
Джерело: Експертус Головбух – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
