Жорсткий карантин, а потім судомні СOVID-послаблення та недолугі податкові реформації, безумовно, відсунули на задній план гучну тему національного дисконтування довгострокової дебіторської та кредиторської заборгованості.
Нагадаємо. Мінфін презентував бухгалтерам «дисконтувальний подарунок» через Наказ № 379, яким відкоригував положення П(С)БО 10 та П(С)БО 11 щодо відображення довгострокової дебіторської заборгованості і довгострокових зобов’язань у балансі за їх теперішньою вартістю. Саме так спробували наблизити національний бухоблік до вимог МСФЗ.
Професійна спільнота була тоді розгублена й… розлючена. Аби осягнути весь масштаб бухгалтерського розпачу, достатньо лише поглянути на ту купу методологічних проблем, які «вилізли» на поверхню, — див. коментар «Підніжка від Мінфіну: довгострокові безвідсоткові борги доведеться дисконтувати».
Тоді Мінфін навіть не пояснив бухгалтерам, які до останнього зволікали з поданням річної фінзвітності, як саме застосовувати зміни щодо «перехідних» довгострокових боргів:
— ретроспективно — як зміну облікової політики
чи
— перспективно — як зміну облікових оцінок.
Ми, своєю чергою, консультували, що в переважній більшості випадків П(С)БО-звітуючі підприємства постали саме перед зміною облікової політики (див. коментар «Дисконтування довгострокових боргів: проблеми переходу»).
Утім держметодологи все-таки примудрилися
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: