Приводом для дискусії стало запитання читача: “Товар оплачено за допомогою компаній, що спеціалізуються на наданні посередницьких послуг з приймання платіжних карток в Інтернеті (Liqpay, Рortmone тощо), після закінчення робочого дня або у вихідні чи святкові дні. Постачання товару здійснює сам продавець або покупець забирає його в інтернет-магазині. На яку дату визнавати податкові зобов’язання з ПДВ та друкувати чек РРО?”. Питання надзвичайно актуальне і цікавить сьогодні багатьох суб’єктів господарювання, які здійснюють інтернет-продажі. Та українське законодавство, зокрема в цій частині, не встигає іти в ногу із прогресом, і причина тому невідома – чи то не ті пишуть наші закони, чи то продавці самі собі створюють проблеми, прагнучи покращити рівень обслуговування покупців. Одне слово, питання вічне й риторичне. Проте ми відкинемо філософські роздуми на цю тему та у статті спробуємо знайти вихід, запропонувавши власний варіант.

Отже, маємо поширену ситуацію, коли продавець уклав договір із “платіжним” посередником (Liqpay, Рortmone тощо), аби з його допомогою приймати оплату від клієнтів за товар у Інтернеті у будь-який час. Зазвичай крім того, що посередник отримує “на хліб з маслом” у вигляді комісії, у договорі прописано, що кошти продавцеві такий посередник перераховує протягом певного строку (умовно – протягом 3 робочих днів). При цьому на практиці нерідко виходить, що товар постачається до того моменту, як посередник перерахував кошти на поточний рахунок продавця. І тоді продавець потрапляє у непросту ситуацію. З одного боку – покупець, який фактично оплатив товар, бажає його якнайшвидше отримати (традиційно – у перший робочий день після оплати) і йому абсолютно не цікаві взаємовідносини між продавцем та “платіжним” посередником, з іншого – як не крути, а партнерство з останнім продавцеві вигідно, адже завдяки йому покупець не піде до конкурентів, а віддасть свої кревні за бажану покупку тут і зараз. На додачу незрозуміло, коли саме друкувати чек РРО, адже в разі розрахунків через мережу Інтернет податківці вимагають застосування РРО (див., зокрема, роз’яснення з розділу 109.06 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ, роз’яснення з розділу 109.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ, листи ДФСУ від 27.05.2016 р. № 5586/Н/99-99-14-05-01-14, від 02.07.2016 р. № 14421/6/99-99-14-05-01-15, від 17.08.2016 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15, від 11.07.2017 р. № 1129/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, від 29.08.2017 р. № 1743/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Подібна ситуація виникає й під час надання окремих видів послуг.

При цьому, зокрема в ІПК ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.06.2017 р. № 566/ІПК/04-36-14-10-15, податківці нагадують, що відповідно до п. 5 розд. III Порядку застосування РРО реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї.

До речі, в ІПК ГУ ДФС у Харківській області від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17податківці чи не вперше визнали, що:

Питання щодо з’єднання РРО з платіжними системами, які приймають кошти в безготівковій формі цілодобово за допомогою мережі Інтернет, на даний час законодавчо не врегульоване. У зв’язку з цим пропонуємо Вам проводити розрахункові операції через РРО після зарахування коштів на Вашу картку у розмірі отриманої оплати.

Тобто друкувати чек пропонується після отримання коштів. Однак у цьому випадку так не вийде. До того ж нарахування податкових зобов’язань фактично безпосередньо залежить від будь-якої першої події: або надходження оплати (у цьому випадку – на поточний рахунок, що підтверджується випискою банку), або відвантаження товару. Отже, як вчинити?

Безперечно, необхідно звернутися до податківців за індивідуальною податковою консультацією на підставі ст. 52 ПКУ. При цьому якщо відповідь буде аналогічною ІПК ГУ ДФС у Харківській області від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17, то зиску з неї фактично не буде жодного, а працювати потрібно сьогодні й зараз. Тож пропонуємо свій варіант вирішення цієї проблеми. Передусім зазначимо, що, на думку автора, цей варіант не є бездоганним з будь-якого погляду, проте наразі він є найоптимальнішим. Однак рішення приймати Вам. Отже, опишемо свій варіант за допомогою умовного прикладу.

Умова:

Підприємство працює з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00 (цей режим роботи зафіксовано відповідним наказом). Клієнт оплатив 1200 грн (у т. ч. ПДВ – 200 грн) за товар у неділю. Згідно з умовами електронного договору (оферти) він може самостійно забрати цей товар у понеділок. Продавець отримав повідомлення від “платіжного” посередника про те, що кошти надійшли. Водночас за договором між “платіжним” посередником і продавцем кошти за оплату такого товару перераховуватимуться протягом 3-х банківських днів, тобто найпізніше – у середу. Комісія посередника (умовно) – 100 грн. У понеділок о 9.30 покупець прийшов забрати свій товар.

Рішення:

На думку автора, у цьому разі представник продавця оформлює через РРО безготівковий продаж товару на підставі отриманого повідомлення і видає покупцеві і чек, і гарантійний талон. При цьому в бухгалтерському обліку такі кошти обліковуватимуться на субрахунку 333 “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” (див. таблицю).

Таблиця

1. ПКУ– Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. Порядок застосування РРО– Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Галина Зубар, головний редактор Б&З, ЛІГА:ЗАКОН

Джерело: БУХГАЛТЕР&ЗАКОН – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!