Коментар до постанови ВС КГС від 31.05.2021 р. № 917/265/18

Суть справи

Банк продав «кредитний портфель» шляхом відступлення права вимоги до боржника фінансовій компанії. Окрім основного договору про відступлення прав, був підписаний також додаток до договору, у якому й було вказано всю інформацію про боржника, зокрема про попередньо укладений із ним правочин, суми заборгованості тощо.

Після рішення першої інстанції (див. рішення Господарського суду Полтавської області від 12.07.2018 р. № 917/265/18) було відкрито виконавче провадження щодо стягнення суми боргу, нарахованих відсотків, штрафу, пені тощо. На цій стадії надійшла заява про заміну кредитора від ТОВ, яке викупило борг. Судом було підтверджено право про перехід права вимоги за основними сумами заборгованості, однак за рештою сум переходу права не відбулося (див. постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 р. № 917/265/18).

Як визначено апеляційною інстанцією, сторони домовилися його укласти саме в письмовій формі з нотаріальним посвідченням, а не в простій письмовій формі. Отже, предмет цього договору не може бути визначений у простій письмовій формі, якщо сторони договору домовилися про його нотаріальне посвідчення, а зазначення предмета договору в додатку простої письмової форми робить цей додаток нікчемним.

<…>

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: