За повідомленням Мінфіну 30 березня Уряд схвалив пакет із трьох законопроєктів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в діючих на сьогодні розмірах.

Запропоновані зміни є частиною системної роботи Уряду, спрямованої на детінізацію економіки, забезпечення рівних і справедливих умов конкуренції, а також фінансування пріоритетних видатків у післявоєнний період.

Положення кожного із запропонованих законопроєктів, що стосуються діяльності бізнесу, попередньо пройшли численні публічні та робочі обговорення з бізнес-асоціаціями, українськими та міжнародними компаніями, економічними експертами і громадянським сектором. Під час розробки рішень було враховано низку конструктивних пропозицій від вищезгаданих учасників процесу.

Розроблені рішення відповідають європейським практикам, забезпечують гармонізацію податкового законодавства України з нормами ЄС та ОЕСР.

Положення законопроєктів спрямовані на імплементацію положень Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ і таких актів ЄС:

Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (DAC 7);

Директиви Ради (ЄС)  2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість;

Директиви Ради 2006/79/ЄС від 5 жовтня 2006 року про звільнення від податків на імпорт малих партій некомерційних товарів з третіх країн.

Основні положення законопроєктів

Міжнародний автоматичний обмін інформацією, що стосується цифрових платформ (директива ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування – DAC7)

На сьогодні сфера digital-економіки є одним з ключових драйверів зростання по всьому світу. Тому регулювання діяльності цифрових платформ, а також обміну інформацією про доходи, отримані через такі платформи, є необхідністю для подальшої інтеграції в ЄС та глобальну економіку.

Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).

Зміни передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.

Реалізація положень законопроєкту є кроком до детінізації економіки, що дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи обміну інформацією про доходи з цифрових платформ, а також підвищити прозорість цього ринку послуг.

Учасники ринку цифрових платформ публічно підтримують підхід та відзначають, що впровадження єдиних правил звітності сприятиме підвищенню довіри між державою, бізнесом і користувачами, а також формуванню передбачуваного регуляторного середовища.

Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови.

Ключові зміни:

• до Податкового кодексу України вводиться нова стаття щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією;
• визначаються ключові поняття (платформа, оператор платформи, підзвітний продавець, виключений продавець тощо) відповідно до стандарту ОЕСР і Директиви DAC 7;
• встановлюються обов’язки для операторів платформ:

1.Ідентифікувати підзвітних продавців;

2.Щорічно подавати звітність до ДПС (до 31 січня);

3.Ставати на облік у податкових органах;

• визначається перелік звітної діяльності (оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів, оренда транспорту);
• запроваджується відповідальність за порушення нових вимог.

Оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи

Значна частина доходів фізичних осіб у цифровій економіці сьогодні перебуває “в тіні” через відсутність чітких правил.

Це не тільки втрати держбюджету в умовах повномасштабної війни, а й неконкурентні умови між тими, хто відповідально сплачує податки, і тими, хто залишається працювати в «тіньовому» секторі.

Для врегулювання цього питання запропоновано умови оподаткування доходів фізосіб, отриманих через цифрові платформи:

• ставка ПДФО – 5% (замість діючої на сьогодні ставки 18%);
• податковим агентом виступає оператор платформи (тобто податки сплачуються платформою за фізособу);
• встановлюються чіткі критерії для застосування цього режиму для фізосіб:

1.Здійснюють діяльність без найманих працівників;

2.Не є самозайнятими особами (не ФОПи);

3.Використовують окремий рахунок для діяльності;

4.Мають річний дохід у межах встановленого ліміту (не може перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (приблизно 7,2 мільйонів гривень станом на 01.01.2026);

5.Не здійснюють продаж підакцизних товарів;

• не потрібно буде сплачувати податки за разові, некомерційні продажі особистих чи побутових речей (якщо дохід від таких продажів не перевищує 2 тисячі євро за рік). Такий підхід є аналогічним до норм, застосованих у ЄС;
• не потрібно відкривати окремий банківський рахунок, якщо загальна річна сума доходу від продажу товарів не перевищує 2 тис. євро.

Важливо: електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, не підпадатимуть під нове регулювання.

Такий підхід стимулює декларування доходів, спрощує адміністрування податків, дозволяє поступово виводити ці доходи з “тіні” без надмірного податкового навантаження.

Передбачено, що зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.

Оподаткування міжнародних посилок (до 150 євро)

Запровадження оподаткування ПДВ при імпорті товарів, які ввозяться в Україну в поштових та експрес-відправленнях, починаючи з 0 євро. Це рішення відповідає підходам ЄС, де аналогічні зміни набули чинності у 2021 році.

Які проблеми вирішують запропоновані зміни:

• український бізнес отримує рівні конкурентні умови з іноземними продавцями, товари яких не оподатковуються ПДВ і фактично мають податкову перевагу;
• вирішення схеми з заниженням митної вартості для ухилення від сплати податків (тобто детінізація економіки);
• збільшення надходжень до державного бюджету для фінансування опору агресору.

Згідно з положеннями законопроєкту з 1 січня 2027 року пропонується застосування ПДВ до імпортованих товарів незалежно від їх вартості. Нарахування ПДВ буде здійснюватися автоматично, та включено у ціну ще на етапі купівлі товару на маркетплейсі.

Важливо, що некомерційні відправлення вартістю до 45 євро оподатковуватися не будуть (це подарунки чи речі для особистого або сімейного користування одержувачем).

Детальніше про зміни:

• запровадити спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, з території іншої країни на митну територію України одержувачу – фізичній особі, яка придбала такі товари через електронний інтерфейс;
• визначити електронні платформи відповідальними за нарахування та сплату ПДВ;
• передбачити уникнення від подвійного оподаткування та запобігти ухиленню від сплати податків;
• запровадити звільнення від ПДВ для некомерційних посилок вартістю до 45 євро (за умови, що такі товари надсилаються відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не вказують на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою).

Ці зміни вирівнюють умови ведення господарської діяльності для українського та іноземного бізнесу за рахунок однакових правил оподаткування.

Спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів передбачатимуть, що оператор електронної платформи (український чи іноземний) одразу при продажі товару включить до його вартості відповідну суму ПДВ і потім перерахує цю суму вже безпосередньо до українського бюджету. Для покупця товару механізм отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлено логістичним оператором на його адресу. У разі відмови від отримання товару, наприклад через пошкодження в дорозі чи з інших причин, товар буде повертатись відправникові, а кошти, у тому числі і ПДВ, будуть повернуті покупцеві оператором електронної платформи.

Водночас залишаться і чинні на сьогодні механізми, де ПДВ в український бюджет може сплатити безпосередньо одержувач. Якщо електронна платформа продала товари без ПДВ, логістичний оператор матиме можливість доставити такі товари одержувачу, взяти з нього відповідну суму ПДВ і перерахувати цю суму вже безпосередньо до бюджету.

Методи “відправника” та “одержувача”, про які йшлося вище, повністю виключають контакт людини, яка купила товари на електронній платформі, з митницею, проте покладають на операторів електронних платформ і логістичних операторів певне додаткове адміністративне навантаження.

Уряд вже працює з дотичними до цього процесу операторами задля забезпечення впровадження максимально зручного для громадян сервісу.

Продовження сплати військового збору протягом трьох років після скасування воєнного стану для фінансування післявоєнного відновлення

Передбачено продовження на період протягом трьох років наступних за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан,  дії норм щодо обов’язку сплати військового збору у діючих на сьогодні розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, а саме:

• для фізичних осіб – 5%;
• для ФОП 1-ї, 2-ї і 4-ї груп єдиного податку – 10% в розрахунку однієї мінімальної заробітної плати на перше число поточного місяця (у 2026 році – 865 грн);
• для платників 3-ї групи єдиного податку (ФОП та юридичних осіб, крім електронних резидентів (е-резидентів)) – 1% від доходу.

Зазначене обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України для післявоєнної відбудови.

Комплексні податкові зміни необхідні для:

детінізації економіки;

створення рівних конкурентних правил для бізнесу;

обраного Україною безальтернативного курсу на європейську інтеграцію;

Їх реалізація дозволить:

забезпечити справедливе оподаткування;

підвищити довіру до податкової системи;

виконати міжнародні зобов’язання України як країни-кандидата на членство в ЄС та ОЕСР, а також в межах програми співпраці з МВФ (EFF 2026-2029).

Проєкти законів найближчим часом будуть подані до Верховної Ради України на реєстрацію.

Джерело: “Я – Бухгалтер”