Приводом для написання цієї статті стала поява роз’яснень Мінфіну та ДКСУ щодо тонкощів установлення бюджетними установами нових вартісних критеріїв для виокремлення об’єктів МНМА з-поміж ОЗ. Що ж, розберімося разом
Для початку нагадаємо: «пригоди» з вартісним критерієм для «бюджетних» МНМА розпочалися ще влітку минулого року, коли Мінфін Наказом № 432 скасував обов’язок суб’єктів держсектора зараховувати до МНМА предмети вартістю (без ПДВ), що не перевищує 6000 грн.
Із цією метою відомство виключило абз. 2 пп. 3.2.3 п. 3 із р. II НП(С)БОдс 121. Зрештою відповідна «зачистка» норм відбулась і в Методрекомендаціях з обліку ОЗ.
Відтоді жодних вимог щодо такого критерію бухнормативка не висуває. Тож наразі виникає цілком логічне запитання: від якого вартісного критерію для МНМА тепер відштовхуватися розпорядникам бюджетних коштів?
Розбір польотів почнемо з пропозиції Мінфіну.
Що пропонують представники Мінфіну?
Загалом автори інформлиста від 15.02.2021 р. достатньої конкретики у цьому питанні не озвучили. Утім певні підказки все ж є, і полягають вони ось у чому.
З одного боку, вони навели перелік дій та відомостей, які, на їхню думку, мають посприяти обґрунтуванню вартісних критеріїв для МНМА.
«…для обґрунтування критеріїв при визначенні вартісних ознак малоцінних необоротних матеріальних активів суб’єктами державного сектору може використовуватись така інформація, але не виключно:
– забезпечення достовірного представлення інформації про активи в частині визнання, очікуваного строку корисного використання, переоцінки, способу перенесення вартості активу на вартість робіт/послуг тощо;
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: