Видаткова накладна не підтверджує наявності зобов’язальних відносин між сторонами, тобто не може підтверджувати факту укладення договору. Такого висновку дійшов ВС/КЦС у постанов від 10.10.2018 р. у справі № 362/2159/15-ц.

Обґрунтовуючи власну позицію, суд керувався Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII (далі – Закон № 1023), згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 якого договором визнається усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі – розрахунковий документ).

Згідно з абз. 2 ч. 11 ст. 8 Закону № 1023 під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Таким чином, оскільки покупець зміг надати суду лише видаткову накладну, однак не пред’явив розрахункового документу, суд відмовив у задоволенні вимоги розірвати договір купівлі-продажу.