За певних обставин ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп можуть або зобов’язані відмовитися від спрощеної системи оподаткування і перейти на загальну. Далі з’ясуємо, за яких обставин мають місце такі наслідки та який алгоритм дій приватного підприємця в таких випадках.

Добровільна відмова від єдиного податку

У пп. 298.2.2 ПКУ вказано:

Таке рішення ФОП може прийняти самостійно у разі, якщо, наприклад, він хоче провадити види діяльності, які заборонені для платників єдиного податку, зокрема виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ), надання в оренду нерухомості, площа яких перевищує ліміти, установлені в пп. 291.5.3 ПКУ, тощо.

Обов’язкова відмова від єдиного податку

Підстави та строки для обов’язкової відмови ФОП від спрощеної системи оподаткування визначені в пп. 298.2.3 ПКУ:

– ФОП – платник єдиного податку 1 або 2 групи протягом календарного року перевищив граничний обсяг доходу, встановлений для відповідної групи, і не перейшов із наступного кварталу (за кварталом перевищення доходу) на сплату єдиного податку 3 групи;

– ФОП – платник єдиного податку 3 групи протягом календарного року перевищив граничний обсяг доходу, встановлений для відповідної групи;

– ФОП застосував способи розрахунків, які не передбачені в п. 291.6 ПКУ;

– ФОП здійснює види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або в разі невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання;

– ФОП – платник єдиного податку 2 групи має більше ніж 10 найманих працівників;

– ФОП здійснює види діяльності, які не зазначені в реєстрі платників єдиного податку;

– ФОП має податковий борг, який перевищив обсяг, указаний у пп. 8 298.2.3 ПКУ;

<…>

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: