Досить часто стосовно водіїв, чия робота пов’язана з постійними або частими роз’їздами в межах виконання ними трудових обов’язків, постає питання: як саме оформлювати такі поїздки та як здійснювати оплату водіям за ці поїздки.
Зазвичай підприємства обирають між двома варіантами оформлення поїздок – відрядження або робота з роз’їзним характером. А втім, кожен із них має свої переваги й ризики. Тож далі з’ясуємо відмінності між цими варіантами, а також які наслідки потрібно враховувати щодо кожного з них.
Робота з роз’їзним характером
Нормативне визначення поняття “робота з роз’їзним характером” українським законодавством не встановлено. Єдиним документом, який містить нормативну інформацію про поняття “роз’їзний (пересувний) характер робіт”, є Положення № 169, яке є чинним на території України на підставі Постанови № 1545.
Зокрема, у п. п. 1 і 2 Положення № 169 вказано:
Визначення
Надбавка за пересувний характер робіт установлюється працівникам із метою компенсації підвищених витрат, пов’язаних із частою передислокацією організації (переміщенням працівників) або відірваністю від постійного місця проживання.
Надбавка за роз’їзний характер робіт установлюється працівникам, які виконують роботи на об’єктах, розташованих на значній відстані від місця розміщення організації, у зв’язку з поїздками в неробочий час від місця розташування організації (збірного пункту) до місця роботи на об’єкті та назад.
Однак Положення № 169 стосується не всіх працівників, а лише тих, які виконують роботи у сфері будівництві.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: