Військовий облік – завдання не з простих. За умов порівняно невеликої відповідальності за неведення такого обліку керівництво підприємства часто обирає ризик накладення штрафу, ніж його організацію. Водночас не слід забувати, що ми живемо в часи зовнішньої агресії, а тому значущість військового обліку значно зростає. Про те, як потрібно вести військовий облік на підприємстві, розповімо в цьому матеріалі.

Насамперед нагадаємо, що 19 грудня 2016 р. набрала чинності Постанова № 921. Нововведення не тільки удосконалюють систему військового обліку в Україні, а й конкретизують завдання як системи військового обліку загалом, так і її складових.

Так, підприємства, установи й організації (далі – підприємства) усіх форм власності зобов’язані вести військовий облік військовозобов’язаних і призовників, тож, відповідно, вони є складовими системи військового обліку. Головною вимогою до них є постійне забезпечення повноти й достовірності даних щодо призовників і військовозобов’язаних.

Військовий облік як складова змісту мобілізаційної підготовки держави полягає в цілеспрямованій діяльності щодо фіксації, накопичення й аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов’язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також у здійсненні контролю за дотриманням призовниками й військовозобов’язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій установлених правил військового обліку.

Слід зазначити, що на підприємстві мають бути призначені особи, відповідальні за ведення військового обліку. Залежно від кількості працюючих призовників і військовозобов’язаних станом на 1 січня поточного року встановлено такі нормативи:

• від 500 до 2000 призовників і військовозобов’язаних – одна відповідальна особа;
• від 2000 до 4000 призовників і військовозобов’язаних – дві особи;
• від 4000 до 7000 призовників і військовозобов’язаних – три особи, а на кожні наступні 3000 призовників і військовозобов’язаних – по одній особі додатково.

Якщо кількість працюючих на підприємстві призовників і військовозобов’язаних становить менше, ніж 500 осіб, обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу.

У разі наявності на підприємстві двох і більше осіб, відповідальних за ведення військового обліку, їх об’єднують в окремий підрозділ – військово-обліковий підрозділ (відділ, сектор, групу тощо). При цьому посадові оклади для осіб військово-облікових підрозділів установлюються на рівні посадових окладів працівників кадрового підрозділу.

Таким чином, персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування та форм власності (п. 5 ст. 34 Закону № 2232). Керівник, своєю чергою, може перекласти обов’язки щодо ведення військового обліку на одного з працівників або ж, при значній кількості військовозобов’язаних і призовників, – на цілий військово-обліковий підрозділ.

Персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах, в установах та організаціях ведеться згідно з типовою формою первинного обліку № П-2 “Особова картка працівника”, у розділі II “Відомості про військовий облік” якої зазначають відомості про військовий облік відповідно до записів у військово-облікових документах.

Заходи, які повинні виконувати підприємства для забезпечення ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних, визначено в п. 37 Порядку № 921. Виконання цих заходів покладається на особу, яка призначена відповідальною за ведення військового обліку. Заходи, які виконує підприємство для ведення військового обліку, упорядковані залежно від часу, коли вони виконуються.

Отже, розглянемо стисло заходи та функції відповідальних осіб під час них.

Заходи, які виконуються постійно

Особа, відповідальна за військовий облік на підприємстві, зобов’язана забезпечити постійне виконання таких заходів:

1) перевірка в громадян під час прийняття на роботу (навчання) факту перебування їх на військовому обліку за місцем проживання, тобто чи є в їхніх військово-облікових документах (у військовозобов’язаних – у військових квитках або тимчасових посвідченнях замість військових квитків, а в призовників – у посвідченнях про приписку до призовних дільниць) відмітка про взяття на військовий облік;

2) забезпечення повноти й достовірності облікових даних призовників і військовозобов’язаних згідно з вимогами, установленими Порядком № 921 та іншими документами первинного обліку відповідно до законодавства;

3) оповіщення на вимогу військових комісаріатів призовників і військовозобов’язаних про виклик до військового комісаріату й забезпечення їх вчасного прибуття за викликом. Обов’язок оповіщати на вимогу військових комісаріатів військовозобов’язаних і призовників про виклик їх до військових комісаріатів передбачено п. 37 Порядку № 921;

4) здійснення постійного контролю за виконанням Правил військового обліку (додаток 1 до Порядку № 921) і проведенням відповідної роз’яснювальної роботи;

5) постійне інформування районних (міських) військових комісаріатів про громадян і посадових осіб, які порушують Правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом;

Проводити інформування – це не право, а обов’язок керівника підприємства (особи, відповідальної за ведення військового обліку).

6) ведення й зберігання журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників і військовозобов’язаних і проведення звіряння їх облікових даних із даними районних (міських) військових комісаріатів;

7) постійно й своєчасно оформлювати документи для бронювання військовозобов’язаних за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, підприємствами, установами й організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Про п’ятиденний строк

У п’ятиденний строк із дня подання відповідних документів військовозобов’язаними або призовниками особа, відповідальна за військовий облік, вносить до їхніх особових карток зміни щодо їхнього сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Згідно з п. 1 Правил військового обліку призовники та військовозобов’язані повинні повідомляти в семиденний строк органам, у яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їхнього сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання, освіти. Усі ці зміни має бути підтверджено відповідними документами. Особа, відповідальна за військовий облік, зобов’язана внести ці зміни до особових карток військовозобов’язаних і призовників.

Цей обов’язок роботодавця спрямовано на забезпечення повноти та достовірності облікових даних призовників і військовозобов’язаних, їх відповідності дійсному стану справ.

Про семиденний строк

Особа, відповідальна за військовий облік на підприємстві, зобов’язана надсилати в семиденний строк до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про зміну облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи (відрахованих з навчального закладу).

У цьому випадку під зміною облікових даних треба розуміти зміну місця роботи (навчання). Отже, у семиденний строк до відповідних районних (міських) військових комісаріатів, у яких військовозобов’язані та призовники перебувають на військовому обліку, надсилається повідомлення про військовозобов’язаних і призовників, прийнятих на роботу (навчання) чи звільнених з роботи (відрахованих з навчального закладу).

Категорії громадян, які підлягають взяттю на військовий облік

Взяттю на військовий облік підлягають такі категорії громадян:

– громадяни у віці від 18 до 27 років, які:

• не приписані до призовних дільниць і не перебувають у запасі ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки;
• приписані до призовних дільниць;
• прибули з інших місцевостей на нове місце проживання;
• набули громадянство України та підлягають приписці до призовних дільниць;

– громадяни, придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний і воєнний час, які не досягли граничного віку перебування в запасі ЗСУ;

– особи, звільнені з військової служби в запас ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки;

– особи, які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково;

– особи, звільнені із служби в Національній поліції, МВС, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту в порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту, до проходження строкової військової служби), Державній кримінально-виконавчій службі, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

– особи, які набули громадянство України та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;

– особи, які прибули з інших місцевостей на нове місце проживання;

– військовозобов’язані, виключені з військового обліку СБУ, Служби зовнішньої розвідки;

– призовники, яких відповідно до ст. 18 Закону № 2232 звільнено від призову на строкову військову службу;

– особи, які досягли граничного віку (27 років) перебування на військовому обліку призовників;

– жінки, які мають фах, споріднений з відповідними військово-обліковими спеціальностями, перелік яких затверджується Кабміном, за умови їх придатності до проходження військової служби за станом здоров’я, віком і сімейним станом.

Відповідальність

Відповідальність за порушення порядку військового обліку встановлено КУпАП:

• ст. 211³– прийняття на роботу призовників і військовозобов’язаних, які не перебувають на військовому обліку;
• ст. 211⁴– незабезпечення сповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці;
• ст. 211⁵– несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати;
• ст. 211⁶– неподання відомостей про військовозобов’язаних і призовників.

За порушення, передбачені вказаними вище статтями, з підприємств стягується штраф у розмірі від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) (тобто від 17 до 51 грн), а за повторне вчинення такого правопорушення протягом року – від 3 до 7 НМДГ (від 51 до 119 грн).

Ірина Петрусенко,

експерт, ЛІГА:ЗАКОН

1. КУпАП– Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
2. Кодекс цивільного захисту –Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI.
3. Закон № 2232– Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.92 р. № 2232-ХІІ.
4. Порядок № 921– Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою Кабміну від 07.12.2016 р. № 921.