Керівник НПО на громадських засадах: як оформити
Специфікою неприбуткових організацій є те, що голову правління обирають загальними зборами. В статуті зазвичай прописують формат виконання функцій по управлінню організацією. Це можуть бути трудові відносини, тобто з укладанням трудового договору в усній або письмовій формі, робота на посаді керівника за штатним розписом із виплатою заробітної плати або громадські засади.
Слід зауважити, що термін «громадські засади» законодавчо не визначений. На думку Мінекономіки (лист Мінекономіки від 22.08.2024 р. № 4701-05/62825-09) робота на громадських засадах не підпадає під дію норм трудового законодавства. Робота виконується безоплатно, зазвичай у вільний від оплачуваної роботи час. Тобто робота виконується на основі спеціальних повноважень, що визначаються в статуті неприбуткової організації та конкретизовані в протоколі установчих зборів. Засновники самостійно вирішують коло повноважень голови правління. Це прописують в статуті чи в окремо виданому дорученні.
В такому випадку відсутні трудові відносини, голова правління (керівник) не є посадовою особою, зарплата на нараховується. Відповідно в додатках Д5, Д1 та 4ДФ до податкового розрахунку відомості про керівника на громадських засадах не зазначаються. При цьому зверніть увагу, що будь-яка виплата керівнику на громадських засадах, приміром нецільова благодійна допомога, вважатиметься розподілом доходів.
Обираючи формат громадських засад, важливо враховувати особливості роботи організації, аби уникати ознак трудових відносин. Такими на думку Мінекономіки можуть бути: систематичний характер роботи; підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи, аналогічної за кваліфікацією та професією роботі, виконуваній штатними працівниками організації; тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється роботодавцем; забезпечення організації умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) здійснюється роботодавцем тощо.
В листі Мінекономіки від 22.08.2024 р. № 4701-05/62825-09 надані роз’яснення для ОСББ. Але подібний підхід можливий для будь-якого типу неприбуткової організації.
Приміром, невелика громадська організація, господарська діяльність ведеться час від часу, керівник здебільше виконує представницькі функцій, найманий персонал відсутній. Керівник на громадських засадах цілком можливий в такій ситуації, майже без ризиків або з мінімальними ризиками.
Громадські засади доцільно запроваджувати на час призупинення господарської діяльності організації.
Інша ситуація, коли неприбуткова організація, приміром ОСББ або потужна громадська чи благодійна організація ведуть систематичну господарську діяльність, мають найманий персонал, тобто видаються накази на прийняття/переведення/звільнення з роботи, відпустки, відрядження, тощо, підписуються господарські договори, акти виконаних робіт чи послуг, підписуються банківські документи, регулярно подається звітність. Не всі із перелічених функцій можна надати за дорученням. В такій ситуації доцільно укладати трудовий договір і приймати голову правління/керівника на штатну посаду. Як варіант – залишити громадські засади для голови правління/керівника, але прийняти іншого працівника на посаду управлінця, приміром менеджера, заступника директора, в посадові обов’язки якого і прописати частину функціоналу, приміром роботу з персоналом та контрагентами.
Зверніть увагу, що громадські засади можливо запровадити лише до засновника неприбуткової організації.
Чи можна виплачувати премії та матеріальну допомогу працівникам НПО (чи не вважають це «розподілом прибутку»)?
Одним із головних принципів роботи неприбуткового сектору економіки є відсутність майнової зацікавленості працівників, учасників, засновників в розподілі доходу організації. Це світова практика, саме тому в п. 133.4 ПКУ однією із ознак неприбутковості закладено обмеження на розподіл доходів.
Відповідно під час створення та реєстрації неприбуткової організації в статут потрібно закладати відомості про заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (пп. 133.4.1 ПКУ). Це є однією з умов включення організації до Реєстру неприбутківців. Отже розберемось, що і кому можна виплачувати без ризику втрати неприбуткового статусу, а які виплати дійсно є ризиковими.
Виплата заробітної плати. Неприбуткова організація, що має найманий персонал, виплачує їм заробітну плату за виконану роботу. Найчастіше для неприбуткового сектору економіки це посадовий оклад за штатним розписом. Це абсолютно безризиковий варіант. Але деякі організації, маючи стале фінансування, розширюють перелік виплат працівникам, так би мовити, надають соціальний пакет. І тут вже неприбутковий статус може опинитися під загрозою.
Ця стаття є частиною тематичного спецвипуску iBuh-облік “Облік в неприбуткових організаціях. Частина 1” (дата публікації – 10.08.2026). Повний текст статті – у спецвипуску.
Ознайомитися зі змістом та замовити спецвипуск
Олена ГАБРУК,
незалежний практикуючий експерт-консультант з оподаткування та кадрів
