Досить часто трапляються ситуації, коли підприємство змушене доплачувати колишньому працівнику заробітну плату чи компенсацію за дні невикористаної відпустки, виплачувати середню зарплату за дні вимушеного прогулу тощо. Тож далі з’ясуємо особливості проведення таких виплат, їх оподаткування та відображення в Податковому розрахунку.
Правила нарахування ЄСВ
Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно – і платника страхових внесків. Проте нарахування ЄСВ на суму виплат раніше звільненим працівникам залежить від того, чи є вони виплатами за відпрацьований час. У ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ вказано:
З документа
Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.
До виплат за відпрацьований час можна, зокрема, віднести:
– річну винагороду за підсумками року (іншого періоду);
– винагороду за вислугу років;
– премії за відпрацьований час (див. ІПК ДФС від 04.08.2017 р. № 1502/6/99-99-13-02-03-15/ІПК);
– суми індексації;
– компенсацію втрати
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
