Час простою і хвороби не враховується, вагітність скасовує випробування, змінний графік не змінює строків випробування, а звільнення за угодою сторін можливе

Чи можна продовжити працiвниковi випробувальний строк у зв’язку з тим, що на пiдприємствi оголошено простiй з органiзацiйних причин (вiдсутнiсть обсягу робiт)?

 За статтею 26 КЗпП пiд час укладання трудового договору може бути обумовлене угодою сторiн випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручається. Умова про випробування має бути зазначена в наказi (розпорядженнi) про прийняття на роботу.

За статтею 27 КЗпП строк випробування пiд час прийняття на роботу, якщо iншого не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох мiсяцiв, а в окремих випадках. за погодженням з вiдповiдним виборним органом первинної профспiлкової органiзацiї, – шести мiсяцiв.

До строку випробування не зараховуються днi, коли працiвник фактично не працював незалежно вiд причини.

Згiдно зi ст. 34 КЗпП простiй – це зупинення роботи, викликане вiдсутнiстю органiзацiйних або технiчних умов, потрiбних для виконання роботи, невiдворотною силою або iншими обставинами. У разi простою працiвники можуть бути переведенi за їхньої згоди з урахуванням спецiальностi i квалiфiкацiї на iншу роботу на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї на весь час простою або на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю, але в тiй самiй мiсцевостi на строк до одного мiсяця.

Отже, якщо пiд час простою працiвник не працював (не виконував трудових обов’язкiв за посадою), роботи за укладеним трудовим договором у перiод простою не зараховується до строку випробування.

Працiвник, якому встановлено випробувальний строк, захворiв. Строк випробування закiнчується. Чи можна звiльнити працiвника як такого, що не пройшов випробувального строку?

За статтею 28 КЗпП у разi встановлення власником або уповноваженим ним органом невiдповiдностi працiвника обiйманiй посадi, на яку його прийнято, або виконуванiй роботi вiн має право впродовж строку випробування звiльнити такого працiвника, письмово попередивши його про це за три днi.

Пiдстави припинення трудового договору визначенi ст. 36 КЗпП. Звiльнення працiвника через установлення його невiдповiдностi обiйманiй посадi, на яку його прийнято, або виконуванiй роботi впродовж строку випробування передбачене п. 11 ст. 40 КЗпП i є звiльненням за iнiцiативою роботодавця.

Вiдповiдно до ч. 3 ст. 40 КЗпП не допускається звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу в перiод його тимчасової непрацездатностi (крiм звiльнення за п. 5 цiєї статтi), а такожу перiод перебування працiвника у вiдпустцi.

Таким чином, звiльнення працiвника за п. 11 ст. 40 КЗпП можливе тiльки пiсля закiнчення тимчасової непрацездатностi.

У такому разi обов’язково має бути видано наказ про неврахування днiв тимчасової непрацездатностi до строку випробування.

Чи можна встановити робiтниковi випробувальний строк тривалiстю три мiсяцi у зв’язку з тим, що вiн працює згiдно з графiком: одна доба робоча, три доби вихiднi, – адже у мiсяцi вiн працює тiльки вiсiм змiн?

За статтею 27 КЗпП строк випробування пiд час прийняття на роботу робiтникiв не може перевищувати одного мiсяця.

Порядок обчислення строкiв визначений ст. 241-1 КЗпП, вiдповiдно до якої строк, обчислюваний мiсяцями, закiнчується у вiдповiдне число останнього мiсяця строку. Якщо кiнець строку, обчислюваного мiсяцями, припадає на такий мiсяць, що вiдповiдного числа не має, то строк закiнчується в останнiй день цього мiсяця.

Таким чином, незалежно вiд кiлькостi робочих днiв згiдно з графiком роботи в перiодi випробування тривалiсть випробування для робiтникiв не може перевищувати одного мiсяця.

Пiд час прийняття на роботу жiнцi було встановлено випробувальний термiн. Через деякий час вона повiдомила про вагiтнiсть. Чи можна її звiльнити як таку, що не пройшла випробування?

За статтею 184 КЗпП звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв (до шести рокiв – ч. 6 ст. 179), одиноких матерiв за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли допускається звiльнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Звiльнення вагiтної жiнки як такої, що не пройшла випробування, заборонено законодавством. У такому разi роботодавець зобов’язаний ужити заходiв щодо переведення вагiтної жiнки за її згоди на iншу роботу або щодо її працевлаштування в iншого роботодавця.

Чи можна звiльнити працiвника, якому встановлено випробувальний термiн, за згодою сторiн?

Однiєю з пiдстав для припинення трудового договору є угода сторiн (п. 1 ст. 36 КЗпП). Така угода може виникнути, якщо одна iз сторiн трудового договору пропонує припинити трудовi вiдносини, iнша – погоджується. Так само визначається i дата припинення трудових вiдносин за угодою сторiн. Жодних умов щодо строкiв погодження пропозицiї або вiдмови в наданнi згоди законодавством про працю не встановлено.

У перiод випробування на працiвникiв поширюється законодавство про працю. Якщо пiд час випробування одна iз сторiн звернулася до iншої з пропозицiєю припинити трудовий договiр на пiдставi п. 1 ст. 36 КЗпП у певний строк, а iнша сторона надала вiдповiдну згоду, то трудовий договiр припиняється незалежно вiд наявностi або вiдсутностi випробування.

Яка вiдповiдальнiсть передбачена за порушення законодавства пiд час встановлення випробувального термiну?

За порушення законодавства про працю пiд час установлення випробувального строку передбачено кримiнальну, адмiнiстративну, дисциплiнарну та фiнансову вiдповiдальнiсть.

За статтею 172 Кримiнального кодексу України (грубе порушення законодавства про працю) незаконне звiльнення працiвника з роботи з особистих мотивiв, а також iнше грубе порушення законодавства про працю карається штрафом вiд двох до трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв фомдлян (вiд 34000 до 51000 грн), або позбавленням права обiймати певнi посади чи провадити певну дiяльнiсть на строк до трьох рокiв, або виправними роботами на строк до двох рокiв. Тi самi дiї, вчиненi щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки ми матерi, яка має дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, караються штрафом вiд трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян (вiд 51000 до 85000 грн), або позбавленням права обiймати певнi посади чи провадити певну дiяльнiсть на строк до п’яти рокiв, або виправними роботами на строк до двох рокiв, або арештом на строк до шести мiсяцiв.

КУпАП (ч. 1 ст. 41) установлено вiдповiдальнiсть за порушення встановлених термiнiв виплати пенсiй, стипендiй, заробiтної плати, виплату їх у неповному обсязi, термiну надання посадовими особами пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi та фiзичними особами – пiдприємцями працiвникам, у тому числi колишнiм, на їхню вимогу документiв щодо їхньої трудової дiяльностi на такому пiдприємствi, в установi, органiзацiї чи у фiзичної особи – пiдприємця, потрiбних для призначення пенсiї (про стаж, заробiтну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання таких документiв, що мiстять недостовiрнi данi, порушення термiну проведення атестацiї робочих мiсць за умовами працi та порядку її проведення, а також iншi порушення вимог законодавства про працю у виглядi накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ й органiзацiй незалежно вiд форми власностi та громадян – суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi вiд 30 до 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян (510-1700 грн).

Повторне впродовж року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 цiєї статтi, за яке особу вже було пiддано адмiнiстративному стягненню, або тi самi дiї, вчиненi щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки, одинокого батька, матерi або особи, яка їх замiнює i виховує дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, вiдповiдно до ч. 2 ст. 41 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ й органiзацiй незалежно вiд форми власностi та громадян – суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi вiд 100 до 300 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян (вiд 1700 до 5100 грн).

КЗпП (ст. 265) установлено фiнансовi санкцiї за порушення законодавства про працю. Вiдпрвiдно до ст. 265 юридичнi та фiзичнi особи – пiдприємцi, якi використовують найману працю, несуть вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу в разi порушення iнших вимог трудового законодавства, крiм передбачених абзацами другим – п’ятим ч. 2 цiєї статтi, – в розмiрi мiнiмальної заробiтної плати (1450 грн).

Процедура притягнення працiвника до дисциплiнарної вiдповiдальностi визначена главою X КЗпП.

У разi виявлення порушення до працiвника, який своїми дiями вчинив порушення законодавства, може бути застосовано дисциплiнарне стягнення у виглядi догани або звiльнення.

Дисциплiнарнi стягнення застосовуються органом, якому надано право приймати на роботу (обирати, затверджувати i призначати на посаду) такого працiвника.

Начальник вiддiлу, Олена КОНОВАЛОВА

“Праця i зарплата” №42 (1006)

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!