У нашій публікації розглянемо застосування методу “витрати плюс” на основі інформації про операції платника податку та його контрагента за контрольованою операцією для купівлі/продажу товарів і як операції з резидентами України можуть визначати межі діапазону рентабельності для оцінки відповідності принципу “витягнутої руки”.
Відповідно до пп. 39.3.5.1 ПКУ метод “витрати плюс” щодо операцій з товарами полягає в порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів у контрольованій операції з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях.
Згідно з пп. 39.3.5.2 ПКУ метод “витрати плюс” може бути застосований щодо операцій з продажу товарів, сировини або напівфабрикатів за договорами між пов’язаними особами та операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами (контрактами) між пов’язаними особами.
За положеннями пп. 39.3.2.1 ПКУ, у разі якщо метод ціни перепродажу або метод “витрати плюс” і метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовним є метод ціни перепродажу або метод “витрати плюс”.
З огляду на викладене вище на практиці необхідність аналізу застосування цього методу щодо операцій з товарами є очевидною в таких випадках:
1) предметом контрольованої операції є імпорт товарів платником податку, при цьому контрагент за контрольованою операцією здійснює зіставні операції з реалізації товару непов’язаним особам, особливо які зареєстровані в Україні;
2) платник податку експортує товари в контрольованих операціях, при цьому здійснює реалізацію аналогічних товарів також на користь непов’язаних осіб – нерезидентів.
У першому випадку можливість застосування методу “витрати плюс” платником податку визначають готовністю контрагента розкрити фінансові результати як за контрольованою операцією з платником податку, так і за зіставними неконтрольованими операціями, на що контрагент не завжди погоджується. Водночас платник податку загалом має обмежені можливості отримати вичерпну інформацію про деталі операцій контрагента з третіми особами з метою оцінки ступеня зіставності з умовами контрольованої операції для цілей застосування методу “витрати плюс”. З огляду на це не кожен платник податку готовий проводити аналіз відповідності своїх контрольованих операцій принципу “витягнутої руки” на основі обмеженої інформації щодо зіставних операцій контрагента, а в разі відхилення рентабельності контрольованих операцій від діапазону рентабельності за наслідками такого аналізу – здійснювати самостійне коригування бази оподаткування податком на прибуток. Таке рішення може прийматися платником податку залежно від повноти інформації про зіставні операції.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
