
У справі № 906/1093/22 комунальне некомерційне підприємство (далі – Позивач, Підприємство) звернулося в Господарський суд із позовом до Товариства, у якому просило стягнути з нього 84170,40 грн із підстав неналежного виконання зобов’язань за укладеним між сторонами договором про закупівлю товарів.
Рішенням Господарського суду позов задоволено.
Ухвалою апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відповідача залишено без руху з підстав ненадання до матеріалів скарги доказів сплати судового збору в установлених Законом України “Про судовий збір” порядку та розмірі. Встановлено 10-денний строк на усунення виявлених недоліків із дня отримання ухвали.
Копію зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції було надіслано в Електронний кабінет Товариства, а також на електронну пошту tkltd@ukr.net, що вказувалася Відповідачем у документах, які подавали до господарського суду першої інстанції.
З автоматизованої системи документообігу суду комп’ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду” слідує, що документ в електронному вигляді, а саме ухвалу суду апеляційної інстанції надіслано в електронний кабінет Товариства та доставлено 05.04.2023 о 12:55. Вказані обставини підтверджуються також Довідкою апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, яка підписана відповідальним працівником і долучена до матеріалів даної справи.
З огляду на те, що копію ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до Електронного кабінету Товариства того ж дня, строк для усунення недоліків сплив, однак Відповідач своїм правом їх усунути не скористався, пізніше апеляційний господарський суд виніс ухвалу, якою апеляційну скаргу Товариства повернув.
Не погодившись з ухвалою апеляційного господарського суду, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, пояснюючи тим, що, приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд апеляційної інстанції не врахував того, що Товариство не отримувало ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, тобто усунути недоліки скарги об’єктивно не могло. Зокрема, судом проігноровано, що (1) Відповідач не має офіційної електронної адреси, в апеляційній скарзі її не зазначав і навпаки просив суд надсилати всі документи в паперовому вигляді на абонентську скриньку; (2) рекомендованим листом копію ухвали на адресу апелянту надіслано не було; (3) дата оприлюднення ухвали в ЄДРСР не є тотожною даті її отримання учасником справи, а можливість дізнатися про оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов’язку суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи; (4) Рада суддів України рекомендувала судам виважено підходити до питань, пов’язаних із встановленням різного роду строків, залишення документів без руху і т. ін. під час воєнного стану.
<…>
Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: