Чому деякі підприємства успішно зберігають свої секрети, а інші зазнають витоків інформації? Це питання надзвичайно актуальне в сучасному світі бізнесу і трудового права. Відповідь на нього часто полягає в ефективному керуванні та захисті комерційної таємниці, бо один із найцінніших видів інформації, який допомагає підприємствам зберігати свою конкурентоспроможність та інноваційний потенціал, – це комерційна таємниця.
Визначення поняття “комерційна таємниця” наведено в статті 505 Цивільного кодексу України. Комерційна таємниця – це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та є предметом заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Також це поняття зустрічається в статті 36 Господарського кодексу України, де зазначено, що під комерційною таємницею слід розуміти інформацію, пов’язану з виробництвом, управлінням, технологією, фінансовою та іншою діяльністю суб’єкта господарювання, що не є державною таємницею, та розголошення якої може завдати шкоди інтересам суб’єкта господарювання.
Зокрема, ці відомості можуть включати такі складові: інформацію про продукти або послуги, що є унікальними для компанії; технічні розробки й інновації; бізнес-плани та стратегії; клієнтські списки і бази даних; маркетингову інформацію тощо.
Критерії, які необхідні для того, щоб інформація розглядалася як комерційна таємниця: інформативність, конфіденційність, комерційна цінність та захищеність цієї інформації.
Таким чином, у змістовному плані комерційна таємниця може містити найрізноманітнішу економічну, технологічну, організаційну та іншу секретну інформацію, яка в процесі виконання службових обов’язків і з огляду на їхню специфіку є доступною працівнику, за винятком інформації, яку відповідно до закону не може бути віднесено до комерційної таємниці.
Відповідно до постанови КМУ від 09.08.93 р. № 611 комерційну таємницю не становлять: установчі документи; документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами; інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків і обов’язкових платежів; інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об’єднаннях та інших організаціях, які здійснюють підприємницьку діяльність; відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.
<…>
Джерело: Юрист&Закон – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: