У преамбулі до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 Р. № 2464-VІ (далі – Закон № 2464) зазначено: законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон № 2464.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (п. 1 ст. 2 Закону № 2464).
Відповідно до пп. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 ФОП, у т.ч. підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначені платниками єдиного внеску.
Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої, платник єдиного внеску, зокрема, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.
Так, загальні правила формування та подання звітності з єдиного внеску регламентовано наказами Міністерства фінансів України:
- від 13.01.2015 р. № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями – для страхувальників (роботодавців);
- від 19.06.2015 р. № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку» із змінами та доповненнями – для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до першої – третьої груп платників єдиного податку;
- від 02.10.2015 р. № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами та доповненнями – для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону № 2464).
Нормами Закону № 2464 та чинними нормативними актами, якими затверджені форми звітності з єдиного внеску не визначено осіб, які можуть нести зобов’язання з нарахування та сплати єдиного внеску, а також подання звітності після смерті фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Водночас у разі наявності сум недоїмки після смерті фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, такі суми підлягають списанню у разі відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску (ч. 7 ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі – Закон № 755) відомості, зокрема, про фізичних осіб – підприємців вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі документів, щ о подаються для проведення інших реєстраційних дій.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подається, зокрема, ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи – підприємця, судове рішення про визнання фізичної особи – підприємця безвісно відсутньою (п. 2 ч. 4 ст. 18 Закону № 755).
Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 13 Закону № 755).
Головне управління ДПС у Черкаській області
Джерело: “Я – Бухгалтер”
