З 01.09.2025 у вашому штатному розписі з’явилися додаткові штатні одиниці. Це дало змогу працівнику, який раніше працював на 0,6 зайнятості, перейти на повну зайнятість.

У трудовому законодавстві ця ситуація кваліфікується як встановлення з 01.09.2025 повного робочого часу. Якщо ініціатором цього є роботодавець, то це передбачено нормою ч. 3 ст. 32 КЗпП. Це не переведення(!), а саме зміна умов роботи — замість неповної зайнятості встановлюється повна.

Що слід зробити? Оскільки роботодавець забезпечив зміни у штатному розписі, то ініціатива збільшити зайнятість виходить саме від роботодавця.

УВАГА! Встановлення або скасування неповного робочого часу, як зміна істотних умов праці, відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП можливе лише у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці. Тільки бажання роботодавця встановити неповний робочий час недостатньо.

Саме роботодавець видає наказ, у якому зазначає про встановлення певному працівникові з 01.09.2025 повного робочого часу (1,0 зайнятості). Зразок наказу наведено на рис. 1 далі.

До видання наказу працівника слід повідомити про ці майбутні зміни. Формально у цьому випадку згода працівника на такі зміни не потрібна. Але якщо він не захоче працювати в умовах повного робочого часу, його звільняють відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП: «відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці» (ч. 4 ст. 32 КЗпП).

Порада: якщо виникла потреба збільшити час роботи працівників, можна прийняти на роботу інших працівників, а не збільшувати зайнятість для вже працюючих (зокрема, коли вони проти).

<…>

Джерело: Зарплата та кадрова справа – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!