Неприбуткова організація не сплачує податок на прибуток – це головна перевага статусу НПО. Однак він не виникає автоматично. Щоб потрапити до Реєстру неприбуткових установ та організацій і залишатися в ньому, організація має постійно відповідати вимогам ПКУ.

За загальним правилом неприбуткова організація подає річний Звіт про використання доходів (прибутків), а при порушенні умов перебування у складі НПО Звіт подається в місячний строк. Крім того, включення до Реєстру полегшує залучення пожертв, грантів і інших коштів цільового фінансування, але вирішальним для збереження статусу є належне документування та використання доходів відповідно до статутних цілей.

Детальніше про особливості обліку цільового фінансування читайте в статті «Цільове фінансування та цільові надходження в НПО».

Водночас порушення вимог п. 133.4 ПКУ може призвести до виключення з Реєстру і податкових наслідків. Тому кожну нетипову операцію слід оцінювати з погляду її відповідності статутним цілям і вимогам ПКУ.

У цій статті розбираємо: як правильно отримати статус, які вимоги до статуту, що можна і чого категорично не можна робити, а також актуальні послаблення воєнного часу.

Які організації можуть отримати статус неприбуткових?

Податковий кодекс не встановлює вичерпного переліку неприбуткових організацій – він визначає критерії, яким має відповідати організація. Водночас пп. 133.4.6 ПКУ наводить типові види НПО, які можуть претендувати на статус за умови дотримання всіх вимог п. 133.4 ПКУ (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Типові види неприбуткових організацій

Три умови статусу: статут, заборона розподілу, доля активів

Відповідно до пп. 133.4.1 ПКУ організація визнається неприбутковою лише тоді, коли одночасно виконуються три умови. Недотримання хоча б однієї з них унеможливлює включення до Реєстру або є підставою для виключення з нього.

1. Вимоги до статуту

Перша умова – організація утворена та зареєстрована у порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної НПО. Це означає: громадське об’єднання реєструється за Законом № 4572-VI, благодійна організація – за Законом № 5073-VI, ОСББ – за Законом № 2866-III тощо.

Але сама лише державна реєстрація недостатня. Статут (установчий договір) організації обов’язково має містити дві спеціальні норми:

• заборону розподілу доходів (прибутків) серед засновників, членів, працівників органів управління та пов’язаних осіб;
• положення про передачу активів при ліквідації.

За відсутності цих двох норм контролюючий орган відмовить у включенні до Реєстру незалежно від фактичного характеру діяльності організації.

Але бюджетні установи мають особливий статус: на них не поширюються вимоги пп. 133.4.1 ПКУ щодо наявності в установчих документах заборони розподілу прибутків та положення про долю активів при ліквідації – їхній статус визначається належністю до бюджетної системи.

Типові помилки при реєстрації:

• У статуті прописано заборону розподілу прибутку, але не зазначено, що відбувається з активами при ліквідації.
• Положення про ліквідацію є, однак не конкретизовано, до якої саме організації або до бюджету якого рівня передаються активи.
• Статут містить формулювання «майно розподіляється між членами організації після задоволення вимог кредиторів» – це пряма підстава для відмови.
• Статут написаний під інший вид НПО (наприклад, скопійований зі статуту іншої організації) і не відповідає профільному закону.

2. Заборона розподілу прибутків

Ця вимога – найчастіше порушувана на практиці. Підпункт 133.4.1 ПКУ забороняє розподіл доходів (прибутків) або їх частини серед:

• засновників (учасників у розумінні ЦКУ);
• членів організації;
• працівників (крім оплати їхньої праці та нарахування ЄСВ);
• членів органів управління;
• інших пов’язаних осіб.

Таблиця 2. Що не вважається розподілом доходу і є дозволеним, а що заборонено

Про особливості виплат різним особам читайте у статті «Виплати членам, засновникам і працівникам НПО».

Спеціальна норма для благодійних організацій. З грудня 2024 року діє пп. 133.4.4-1 ПКУ (введений Законом від 17.12.2024 р. № 4143-IX): благодійна організація може виплачувати своїм працівникам компенсації та інші виплати, які є додатковим благом, – і це не вважатиметься підставою для виключення з Реєстру. Але є дві обов’язкові умови:

1) виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань організації та передбачені установчими або організаційно-розпорядчими документами;

2) загальний розмір таких виплат за рік не перевищує 25% суми адміністративних витрат благодійної організації за той самий рік.

Приклад 1.

Благодійна організація «Добросвіт» за 2025 рік понесла адміністративних витрат на суму 400 000 грн. Директор отримав компенсацію витрат на мобільний зв’язок і харчування в польових умовах (під час гуманітарної місії) – разом 85 000 грн.

Чи є порушення?

Ліміт – 25% від 400 000 грн = 100 000 грн. Виплата 85 000 грн не перевищує ліміту, виплата пов’язана зі статутною діяльністю і передбачена наказом по організації. Порушення немає.

3. Куди йдуть активи при ліквідації

Третя умова пп. 133.4.1 ПКУ: установчі документи мають передбачати передачу активів при припиненні організації (ліквідації, злитті, поділі, приєднанні, перетворенні) одному з таких отримувачів:

• одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду;
• іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення (лише для НПФ);
• до доходу бюджету.

Виняток. Ця вимога не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і житлово-будівельні кооперативи (пп. 133.4.1 ПКУ).

Як сформулювати у статуті. Наведемо приклади коректних формулювань для різних видів НПО у таблиці 3.

Таблиця 3. Приклади формулювань у статуті для різних видів НПО

Формулювання «активи розподіляються між членами після розрахунків з кредиторами» є помилковим і може стати підставою для відмови у включенні до Реєстру або для виключення з нього.

Реєстрація: заява за формою 1-РН

Включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій здійснюється у порядку, затвердженому постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 440 (зі змінами, останні – постанова від 27.12.2024 р. № 1514). Підставою для включення є відповідність організації вимогам пп. 133.4.1 ПКУ.

Що подається до контролюючого органу

Для включення до Реєстру організація подає до контролюючого органу за основним місцем обліку два види документів: реєстраційну заяву за формою 1-РН та копії установчих документів (див. таблицю 4).

Таблиця 4. Документи, які подає НПО до контролюючого органу

Форма 1-РН є єдиною для трьох операцій: первинна реєстрація, внесення змін та виключення з Реєстру – у відповідній клітинці заяви робиться позначка «х» або «+».

Способи подання

Заяву та документи можна подати в один з таких способів:

• особисто – керівником або уповноваженим представником з підтвердженням особи та повноважень;
• поштою – з повідомленням про вручення та описом вкладення;
• електронно – засобами електронного зв’язку з накладенням КЕП, якщо установчі документи оприлюднені на порталі ЄДР.

Крім того, організація може не подавати окрему заяву 1-РН, якщо під час державної реєстрації (або реєстрації змін) у заяві про держреєстрацію зазначила прохання про включення до Реєстру – тоді заява генерується в автоматичному режимі на основі відомостей з ЄДР.

Строки розгляду та прийняття рішення

Контролюючий орган зобов’язаний прийняти рішення про включення або відмову протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви та документів (п. 8 Порядку № 440).

Якщо ухвалено рішення про включення – організації присвоюється ознака неприбутковості відповідно до групи (коди 0031–0048). Якщо відмову – надсилається відповідне повідомлення, і організація може усунути недоліки та подати документи повторно.

Пільговий 10-денний строк для новостворених організацій

З лютого 2024 року (Закон від 23.02.2024 р. № 3603-IX, що доповнив пп. 133.4.1 ПКУ абзацами 7 та 8) діє важлива норма: якщо новостворена організація подає документи для включення до Реєстру під час державної реєстрації або протягом 10 днів з дня держреєстрації, і за результатами розгляду її включають до Реєстру, – вона вважається неприбутковою з дня державної реєстрації.

Це означає, що «пільговий» 10-денний строк дозволяє уникнути ситуації, коли організація вже існує, але ще не внесена до Реєстру, а тому формально є платником податку на прибуток.

Аналогічне правило діє і для організацій, які внесли зміни до відомостей про юридичну особу: якщо вони подали документи під час або протягом 10 днів з дня реєстрації змін – вважаються неприбутковими з дня реєстрації змін.

Приклад 2.

Громадська організація «Перспектива» зареєстрована 3 червня 2026 р. Заяву 1-РН подали 10 червня 2026 р. (на 7-й день). За результатами розгляду організацію включено до Реєстру 12 червня 2026 р. Для цілей оподаткування організація вважається неприбутковою з 3 червня 2026 р. – тобто, з першого дня існування.

Алгоритм дій при первинній реєстрації:

1. Підготувати статут з обов’язковими нормами (заборона розподілу, доля активів при ліквідації).
2. Зареєструвати організацію в ЄДР та одночасно при реєстрації подати заяву про включення до Реєстру НПО.
3. Якщо одночасно при реєстрації не подали заяву, то подається окрема заява – слід заповнити форму 1-РН, долучити копії установчих документів (якщо не оприлюднені в ЄДР), подати до ДПС за основним місцем обліку не пізніше 10-го дня з дати держреєстрації.
4. Отримати рішення протягом 3 робочих днів.
5. Перевірити факт включення до Реєстру на сайті ДПС (у відкритій та приватній частині Електронного кабінету).
6. Отримати Витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Наслідки порушення умов

Порушення будь-якої з умов пп. 133.4 ПКУ – використання доходів не за статутними цілями, розподіл прибутків, невідповідність установчих документів – тягне за собою ланцюг наслідків, передбачених пп. 133.4.3 та 133.4.4 ПКУ (див. таблицю 5). Законодавство пов’язує порушення умов неприбутковості з податковими наслідками та виключенням із Реєстру в порядку, визначеному пп. 133.4.3 та 133.4.4 ПКУ.

Таблиця 5. Що відбувається після порушення: хронологія

Приклад 3.

Громадська організація «Горизонт» у серпні 2026 р. виплатила безповоротну фінансову допомогу своєму засновнику в сумі 50 000 грн – операція, заборонена пп. 133.4.1 ПКУ. Наслідки:

• до 20 вересня 2026 р. організація зобов’язана подати звіт НПО за період 01.01–31.08.2026 і сплатити податок на прибуток з суми 50 000 грн (18% = 9 000 грн);
• з 1 вересня 2026 р. організація виключається з Реєстру і стає платником податку на прибуток;
• до кінця 2026 р. – щоквартальні декларації з наростаючим підсумком;
• з 2027 р. – звичайний порядок платника податку на прибуток.

Новація грудня 2024 року: виключення за неправомірну вигоду

Законом від 04.12.2024 р. № 4112-IX суттєво розширено підстави для виключення з Реєстру. Нова редакція пп. 133.4.4 ПКУ передбачає виключення організації у разі встановлення факту використання доходів (прибутків) з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 та 369-2 КК України (підкуп службової особи, зловживання впливом).

Ключові особливості цієї норми:

• застосовується незалежно від розміру неправомірної вигоди – навіть символічна сума є підставою;
• охоплює як пряме, так і опосередковане надання вигоди (через третіх осіб);
• податкові зобов’язання, штрафні санкції та пеня нараховуються з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення – тобто ретроактивно.

Ця норма принципово відрізняється від загального порядку пп. 133.4.3: якщо «звичайне» порушення передбачає нарахування податку лише з суми нецільової операції, то за пп. 133.4.4 нараховується податок, штрафи і пеня – тобто відповідальність значно суворіша.

Чи можна повернутися до Реєстру

ПКУ не забороняє повторне включення до Реєстру після виключення. Організація може усунути порушення (привести установчі документи у відповідність, припинити нецільове використання коштів) і знову подати заяву за формою 1-РН. Однак за весь час перебування поза Реєстром організація сплачує податок на прибуток у загальному порядку. Повторне включення не скасовує вже нарахованих зобов’язань.

Послаблення під час воєнного стану

З початком повномасштабного вторгнення законодавець послідовно розширював коло операцій НПО, які в умовах воєнного стану не вважаються порушенням пп. 133.4 ПКУ. Станом на червень 2026 р. ключова норма зосереджена в п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (введений Законом від 15.03.2022 р. № 2120-IX, чинна редакція – Закон від 17.12.2024 р. № 4143-IX).

Суть послаблення: що не є порушенням

На весь період дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану не вважається порушенням умов неприбутковості:

• передача майна та надання послуг НПО;
• використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних зі статутною діяльністю організації.

Ці операції не тягнуть виключення з Реєстру та нарахування податку на прибуток – але лише за наявності обов’язкової умови: такі майно, послуги або кошти мають бути добровільно передані визначеному в п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ колу отримувачів (див. таблицю 6).

Таблиця 6. Дозволені отримувачі добровільних передач

Принципово важлива деталь: передача коштів або майна засновникам, учасникам або пов’язаним особам організації під дію п. 63 не підпадає – такі операції залишаються забороненими і в умовах воєнного стану.

Приклад 4.

Громадська організація «Спорт для всіх» має статутну мету — розвиток дитячого спорту. Один із дійсних членів (учасників) цієї ГО був мобілізований до лав ЗСУ.

Керівництво ГО вирішує підтримати свого учасника і за рахунок коштів організації купує йому тепловізор та перераховує 20 000 грн на його особисту банківську картку як благодійну допомогу.

Оскільки допомога надана безпосередньо фізособі-учаснику, дія пільгового п. 63 на цю операцію не поширюється. Податкова трактуватиме це як використання доходів не за цільовим призначенням (порушення п. 133.4 ПКУ). Організацію буде виключено з Реєстру неприбуткових установ, і вона буде змушена сплатити податок на прибуток із суми нецільового використання, а також подати податкову декларацію.

Якщо організація хоче підтримати свого учасника, який боронить країну, і при цьому зберегти статус неприбутковості, можна передати через військову частину. В цьому разі організація купує тепловізор, але передає його не особисто фізособі-учаснику, а військовій частині, де він служить, за актом приймання-передачі. У такому разі діє перша частина п. 63 (передача майна Збройним Силам України та їхнім підрозділам). Це абсолютно законно і не призводить до втрати статусу.

Пов’язані пільги з ПДВ та акцизу

Окремо варто виділити дві норми, що безпосередньо стосуються НПО і діють паралельно з п. 63:

• Пункт 69.5-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ: звільнення від ПДВ операцій громадських об’єднань та благодійних організацій – Реєстру НПО – з ввезення товарів для подальшої безоплатної передачі військовим структурам (без будь-якої компенсації).
• Пункт 69.5-2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ: звільнення від акцизного податку операцій тих самих НПО з ввезення та реалізації автомобілів (коди УКТ ЗЕД 8702–8704) для добровільної передачі ЗСУ та іншим силовим структурам без відшкодування вартості.

Обидві пільги діють для організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, – це ще один аргумент на користь своєчасного оформлення статусу НПО.

 Практичні наслідки застосування норм станом на червень 2026 року

Режим воєнного стану в Україні продовжено і на момент написання статті є чинним, а отже, п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ та пільги з ПДВ / акцизу повністю зберігають дію.

З практичної точки зору це означає таке:

• НПО може спрямовувати кошти на підтримку ЗСУ, ЦЗ, поранених, ВПО навіть якщо такі напрями не передбачені її статутом – без ризику втратити статус неприбуткової.
• Для захисту від претензій контролюючого органу рекомендується документувати кожну таку операцію: рішення керівного органу, договір або лист-підтвердження від отримувача, первинні документи на передачу майна/коштів. Детальніше читайте в статтях цього спецвипуску: «Благодійна допомога у воєнний час: документальне оформлення, бухоблік, оподаткування» на стор. ??? та «Гуманітарна допомога у воєнний час: вимоги до оформлення та звітування, бухоблік та податкові пільги» на стор. ???.
• Після припинення воєнного стану дія п. 63 зупиниться автоматично – і організації, які «звикли» проводити нестатутні витрати, одразу опиняться в зоні ризику. Тому вже зараз доцільно або привести статут у відповідність до фактичної діяльності, або ретельно розмежовувати «воєнні» та «мирні» операції в обліку.

Висновки

Статус неприбуткової організації – не разове досягнення, а постійний режим дотримання трьох умов. Нижче – ключові практичні поради, які допоможуть утримати цей статус:

1. Перевіряйте статут превентивно, а не після перевірки. Переконайтесь, що в ньому є обидві обов’язкові норми – заборона розподілу доходів і порядок передачі активів при ліквідації. Якщо статут писався давно або копіювався зі зразка – варто звернутися до юриста і перевірити відповідність актуальній редакції пп. 133.4.1 ПКУ.
2. Документуйте кожну нетипову операцію. Виплата компенсацій, передача майна партнерам, допомога фізичним особам – усі ці операції мають спиратися на рішення керівного органу, первинні документи та внутрішні розпорядчі документи. Відсутність оформлення перетворює навіть законну операцію на потенційне порушення в очах перевіряльника. Про особливості документування, обліку читайте статтях: «Господарські витрати НПО: документування. Як довести цільове використання коштів»; «Специфіка бухобліку та фінансова звітність НПО. Наказ про облікову політику».
3. Стежте за законодавчими змінами. За 2024-2025 роки ПКУ в частині НПО зазнав кількох суттєвих правок: пп. 133.4.4-1 для благодійних організацій, нова редакція пп. 133.4.4 щодо неправомірної вигоди, п. 63 у новій редакції. Зміни набирають чинності без перехідного періоду – незнання не звільняє від відповідальності.
4. Готуйтесь до завершення воєнного стану заздалегідь. Якщо організація під час дії п. 63 розд. ХХ ПКУ проводила операції, не передбачені статутом, – зафіксуйте їх окремо в обліку вже зараз. Після скасування воєнного режиму ці ж операції автоматично стануть порушенням: статут слід привести у відповідність або операції – припинити.

Андрій КЛИМЧУК,
консультант з обліку та оподаткування