В листі від 30.03.2026 р. № 2800-030401-8/22533 ПФУ пояснив, що ч. 1  ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі – Закон N 1105) зазначено, що підставою для призначення застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону № 1105 тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується ПФУ застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 р. № 1317 (далі – Положення N 1317), яке діяло до 01.01.2025, медико-соціальна експертиза проводилася з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі – особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Медико-соціальна експертна комісія проводила огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п’яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймала рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Пунктом 8 Положення № 1317 визначено, що датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважався день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів.

У разі ж, якщо особу направлено на підтвердження вже встановленої раніше групи інвалідності, то датою підтвердження повинна бути дата, до якої було встановлено попередню групу інвалідності.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 1105 рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

У разі, якщо страхувальником було виплачено застрахованій особі суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з дати підтвердження раніше встановленої групи інвалідності, то така сума допомоги підлягає поверненню на рахунок ПФУ.

Одночасно повідомляємо, що з питань правильності прийняття рішення щодо встановленої інвалідності Ви маєте право звернутися до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування за роз’ясненням.

Джерело: “Я – Бухгалтер”