Дисконтування — це приведення вартості майбутніх боргів до значення на теперішній момент. І з 29.10.2019 дисконтувати потрібно всі довгострокові зобов’язання та всю довгострокову дебіторську заборгованість, а не лише на які (на яку) нараховують проценти.
Водночас нацстандарти містять визначення теперішньої вартості, але власне процедуру дисконтування не конкретизують.
Нагадаємо
Теперішня вартість — дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), що, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання/заборгованості.
(п. 4 і п. 9 П(С)БО 11 «Зобов’язання», абз. 2 п. 12 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»)
Отже, згідно з нормами П(С)БО 11 і П(С)БО 10 на кожну дату балансу (протягом усього строку позики) сторони повинні оцінювати довгострокові зобов’язання/дебіторську заборгованість за теперішньою вартістю.
Причому слід застосовувати діючу на дату балансу ринкову ставку відсотка та враховувати строк, що залишився до погашення. Різницю між оцінками теперішньої вартості на поточну й попередню дати балансу треба списувати на витрати/доходи.
Детально проблематику дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань ми розглядали в таких публікаціях:
— «Підніжка від Мінфіну: довгострокові безвідсоткові борги доведеться дисконтувати»;
— «Дисконтування довгострокових боргів: проблеми переходу»;
— «Безпроцентна довгострокова позика працівнику: відображаємо в обліку»;
— «Підприємство отримало довгострокову безвідсоткову позику: теорія та приклад дисконтування»;
— «Підприємство надало довгострокову безвідсоткову позику: приклад дисконтування».
Повернімося до теперішньої вартості. ЇЇ визначають за всім відомою формулою: