Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (пп. 14.1.170 ПКУ).

Спеціалісти ДФС, розглянувши питання податкової знижки по іпотеці, дійшли висновку, як придбавання предмета іпотеки, так і його припинення може здійснюватися протягом звітного податкового року. При цьому, нормами ПКУ не передбачено обов’язок платника податків мати на останній день звітного (податкового) року основне місця проживання за адресою де об’єкт житлової іпотеки будувався чи купувався, у разі якщо такий об’єкт нерухомості відчужено протягом звітного (податкового) року.

Таким чином, платник податків, який протягом звітного (податкового) року здійснив реалізацію предмета іпотеки має право на податкову знижку за умови здійснення таким платником податків протягом такого звітного (податкового) року витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, який був визначений платником податків як основне місце його проживання, зокрема, згідно із позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла, в період здійснення понесених витрат.

Лист ДФС України від 24.03.2017 р. № 7383/7/99-99-13-01-03-17

Джерело: Я – Бухгалтер