Як відомо, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за правилами бухобліку і скоригований на податкові різниці. Щоб правильно визначити фінансовий результат, платники податку на прибуток мають дотримуватись усіх принципів ведення обліку, зокрема принципу нарахування та відповідності доходів і витрат. Дотриматися його можна, створюючи на підприємстві, зокрема, резерви відпусток. Нагадаємо загальні правила формування резерву відпусток.

Чому важливо створювати резерв відпусток

Тільки після 01.01.2015 р., коли основою для визначення оподатковуваного прибутку став фінансовий результат до оподаткування, обчислений за бухгалтерськими правилами відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, підприємства почали задумуватися про необхідність створення резерву відпусток (п.п. 134.1.1 ПКУ).

До цього часу мало хто згадував про це. Адже суми відпускних все одно включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Звісно, в момент виплати відпускних їх розмір може дещо відрізнятися від того, що був в періоді, за який ця відпустка надається (середній заробіток, виходячи з якого розраховують відпускні, може змінюватися), але ця різниця не буде суттєвою.

Водночас такий підхід не є правильним. Якщо підприємство не створює резерву відпусток, це може призвести до серйозних помилок. Так, у деяких місяцях року (чи певних роках) внаслідок нествореного резерву буде завищено розмір витрат.

Наприклад, це відбувається, коли:

1) працівники масово йдуть у відпустку в один період (літо), протягом якого їхні обов’язки виконують інші робітники, і їм за це виплачують заробітну плату. За рахунок витрат на оплату відпусток збільшується розмір бухгалтерських витрат у період масових відпусток, що призводить до зростання собівартості продукції (робіт та послуг) цього періоду. Хоча по факту частина цих витрат припадає на вже минулі періоди;

2) працівники не використали відпустку (усю або її частину) за відповідний рік. Дні такої відпустки (її частина) будуть перенесені на наступні роки, або підприємство компенсує їх працівнику під час звільнення в майбутньому.

Якщо працівник у майбутньому починає забирати виділені йому дні відпустки, то виплата відпускних минулих років (чи їх компенсації) в один момент у всій нарахованій сумі потрапить до складу витрат поточного звітного періоду. У результаті в одному періоді витрати будуть заниженими (у роках, на які припадають невикористані відпускні), в іншому – завищеними (в періоді виплати відпускних за минулі періоди).

Щоб цього не було, у національних стандартах обліку передбачено створення протягом року відпускного резерву, який розподілить витрати між періодами і не буде спотворювати інформацію. На цьому акцентує увагу і Мінфін у листі від 10.11.2006 р. № 31-34000-207-10/23936.

Ще однією причиною створення резерву відпусток є відображення на звітну дату наявності в підприємства зобов’язання перед працівниками щодо оплати невикористаних днів відпустки.

Обов’язково створювати резерв відпусток вимагають положення п. 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання» і п. 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам». Отже, резерв відпусток мають обов’язково створювати практично всі підприємства. На цьому наполягає і Мінфін (листи від 23.01.2014 р. № 31-08410-07-10/1550, від 20.08.2009 р. № 31-34000-20-5/22614 і від 09.06.2006 р. № 31-34000-20-25/12321).

Хто не повинен створювати резерв відпусток

Не стосується вимога щодо обов’язкового створення резерву відпусток на підприємстві лише (п. 8 розд. I П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»):

1) юридичних осіб – платників єдиного податку групи 3 та 4;

2) мікропідприємств, тобто підприємств які дотримуються двох із трьох таких вимог:

– балансова вартість їхніх активів – до 350 тис. євро;

– чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тис. євро;

– середня кількість працівників – до 10 осіб.

Водночас таким підприємствам не заборонено створювати резерв відпусток. Їм дано право вибору: створювати або ні. Яке б рішення вони не прийняли, про це потрібно вказати в наказі про облікову політику.