Виробничі накладні витрати, які не можна прямо віднести до конкретного об’єкта витрат (продукції), називають загальновиробничими витратами (ЗВВ). Це витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництв, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування, інші витрати, пов’язані з процесом виробництва.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) ЗВВ потрапляють через процедуру розподілу. Для цього всі ЗВВ відповідно до п. 16 П(С)БО 16 поділяють на:
— змінні — витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності;
— постійні — витрати на обслуговування та управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Постійні ЗВВ, у свою чергу, розподіляються на розподілені і нерозподілені.
До складу виробничої собівартості (Дт 23) потрапляють не всі ЗВВ, а тільки змінні і постійні розподілені (п. 11 П(С)БО 16). Нерозподілений залишок постійних ЗВВ зараховують до складу собівартості реалізованоїпродукції, робіт, послуг (Дт 901, 903) у періоді їх виникнення (п. 16 П(С)БО 16).
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати:
