Потреба змінювати шини і акумулятори автомобіля постає повсякчас. По мірі експлуатації автомобіля ці дві невід’ємні його складові зношуються значно швидше, ніж решта деталей автівки. Вони відпрацьовують свій ресурс і більше не можуть його відновити. Після цього їх вже не можна відремонтувати, їх можна тільки «утилізувати», а на їх зміну встановити нові. Разом з цим шини міняють не лише тому, що вичерпався їхній ресурс, а ще й з огляду на сезонні особливості.

Яким чином це обліковувати? Для того аби відповісти на це запитання, потрібно усвідомити, що таке заміна шин і акумулятора автомобіля з технічного погляду.

Техогляд? Ремонт? Чи щось «третє»?

Автомобіль — складна «іграшка». Аби він виконував свою функцію засобу пересування, йому потрібна чимала кількість технічних операцій. Щоб розібратися у їх розмаїтті та чітко класифікувати усі операції, Мінтранс пропонує нам Положення № 102*. До нього, зокрема, додаються переліки операцій, які відносяться до першого, другого і сезонного технічного обслуговування.

* Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102.

Логіка доволі проста: якщо операцію, яка нас цікавить, ми знаходимо в одному із зазначених переліків, вона є техосблуговуванням (далі — ТО). Але якщо ми уважно проглянемо усі вищенаведені переліки, то не знайдемо там операцій із заміни шин і акумуляторів.

Чи є це проблемою? Аж ніяк! Наведені у додатках до Положення № 102 переліки не є вичерпними.

Відтак власник автомобіля може доповнити вищенаведені переліки деякими операціями. Так, згідно з п. 1.3 Положення № 102 сезонне ТО виконується для підготовки транспортного засобу до використання в осінньо-зимових чи весняно-літніх умовах. Сезонну заміну гуми цілком можна вважати ТО на цій підставі.

Сезонна заміна шин зовсім не означає, що ці шини повністю зношено і їх потрібно списувати

Сучасні шини (особливо виробництва провідних брендів) мають строк служби до 10 років. Тому, повторимо ще раз, їх сезонна заміна не обов’язково пов’язана із тим, що вони повністю випрацювали свій пробіг. Сезонну заміну здійснюють для того, аби не «ковзати» на літній гумі по зимових дорогах і, навпаки, аби не «плавати» по літніх дорогах на зимовій. Тож навесні автівку цілком можна «перевзути» у ту ж саму гуму, на якій вона «відкатала» попередній сезон. Ясна річ, якщо шини придатні до подальшого використання (не мають дефектів).

А от із акумуляторами ситуація трохи інша. У розд. 2 Норм № 489* зазначено, що граничним для акумуляторної батареї є стан, у разі досягнення якого подальша експлуатація акумуляторної батареї неприпустима чи недоцільна через зменшення ємності нижче 40 % від номінальної або відновлення її справності неможливе чи недоцільне.

* Експлуатаційні норми середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінітрансзв’язку від 20.05.2006 р. № 489.

Виходить, що акумуляторну батарею, яка відслужила встановлений строк, але при цьому цілком роботоздатна, замінювати зарано. А ось якщо і встановлений строк її використання сплинув, і робочий стан досяг допустимої межі, то замінити її можна без проблем. Таку заміну слід вважати ТО автомобіля. Але вже не сезонним, а «звичайним». Тобто операцією щодо підтримки роботоздатності або справності автомобіля під час використання за призначенням (п. 1.3 Положення № 102).

Бухгалтерський облік

Власне автомобіль при введенні в експлуатацію відображається на субрахунку 105 «Транспортні засоби» за первісною вартістю. Вочевидь, автомобіль підприємство придбаває у «повнокомплектному» вигляді, у тому числі з шинами і акумулятором, без яких автівка не зможе виїхати з автосалону.

Тож не потрібно окремо відображати в обліку шини, що знаходяться на автомобілі при його придбанні. Те саме зазвичай стосується і «запаски», яка є в комплекті нового автомобіля, а також «рідного» акумулятора. Це пов’язано з тим, що вони входять до вартості придбаного автомобіля і обліковуються разом з ним у складі об’єкта основних засобів.

Шини. У сумовому обліку підприємства зазвичай відображають тільки шини, куплені окремо і згодом**. Для цього призначено субрахунок 207 «Запасні частини». При цьому можливі два варіанти обліку витрат на їх придбання.

** Втім, деякі «естети» бухобліку можуть на цьому субрахунку відображати також і «запаску», придбану разом із автомобілем. Формальної заборони для цього немає.

Варіант 1. При передачі шин зі складу для встановлення на автомобіль їх вартість списують на витрати звітного періоду як витрати, пов’язані з підтриманням об’єкта ОЗ у робочому стані (п. 15 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Для цього в обліку здійснюють проводку: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 207.

Варіант 2. Вартість шин відносять до складу витрат у момент їх списання через непридатність, а не в момент установлення на автомобіль. До цього часу їх продовжують обліковувати у складі запасів. Цей варіант випливає з опису субрахунку 207. На ньому ведеться облік, зокрема, автомобільних шин у запасі та обороті.

Ураховуючи, що наразі бухоблік грає першу скрипку для розрахунку податку на прибуток, цей варіант є безпечнішим. До того ж, цей варіант більш доцільно використати і з іншої причини. Ми вже наголошували на тому, що сучасні шини «живуть» доволі довго і використовуються протягом декількох сезонів. А це означає, що внаслідок сезонної заміни шин їх кілька разів доведеться «взувати» на автомобіль, а потім — так само кілька разів знімати. Тож

доцільно, аби шини продовжували обліковуватися в сумовому обліку аж до свого повного списання

Для обліку шин у запасі (на складі) та обороті (на автомобілі в експлуатації) до субрахунку 207 відкривають окремі субрахунки, наприклад, 207/1 «Шини на складі» і 207/2 «Шини в експлуатації». При передачі шин в роботу маємо проводку: Дт 207/2 — Кт 207/1, а при поверненні на склад через сезонну заміну — зворотну: Дт 207/1 — Кт 207/2.

Якщо після виведення шини з експлуатації ви плануєте отримати за неї компенсацію (наприклад, здати в утилізацію) — робіть запис: Дт 209 «Інші матеріали» — Кт 207/2. Якщо жодної економічної вигоди не передбачається, списуйте вартість шини у витрати (Дт 23, 91, 92, 93, 94).

А якщо підприємство міняє гуму на орендованому автомобілі? На обліку це ніяк не відобразиться. Орендар так само прибуткує собі на баланс придбані ним шини і відображає їх встановлення на автомобіль. Різниця лише в тому, що якщо знята гума належить орендодавцю, то орендар не відображає в своєму обліку зняття такої гуми.

Акумулятор. До акумуляторів первісно застосовуємо той самий принцип обліку, що і до шин. Тобто на субрахунку 207 «Запасні частини» відображаємо тільки акумулятори, які придбані для заміни. А вже далі в обліку з акумуляторами трохи простіше. Адже акумулятор (на відміну від шин) не потрібно знімати з автомобіля у зв’язку із сезонними змінами. Він знімається один раз — коли повністю випрацьовує свій робочий ресурс і підлягає заміні. Тож

вартість акумулятора-замінника можна списувати на витрати вже безпосередньо при його встановленні на автомобіль

Витрати на заміну акумуляторів у бухобліку відносять до витрат періоду залежно від напряму використання автомобіля. Тобто встановлення акумулятора на автомобіль відображають записом: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 207.

Підтверджується наш підхід зокрема і п. 3.19 Положення № 102. У ньому зазначено, що операції щодо заміни шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення автомобіля. Тож ці витрати не капіталізуються згідно з п. 14 П(С)БО 7. Вони йдуть до витрат періоду.

Податковий облік

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку операції із заміни шин і акумуляторів не спричиняють жодних різниць. Вартість шин і акумуляторів впливає на об’єкт оподаткування так само, як і на бухобліковий фінрезультат. Є, звісно, «амортизаційні» різниці у високодохідників (пп. 138.1, 138.2 ПКУ), які будуть визначатися за автомобілем як об’єктом ОЗ. Але витрати на замінники (шини і акумулятори) на це ніяк не впливають, адже вони не уключаються до первісної вартості автомобіля і не амортизуються. І навіть якщо замінюємо шини і акумулятор на невиробничому автомобілі, витрати усе одно відображати можна. Адже заміна шин і акумулятора не є ремонтом, а отже випадає із заборони, що її встановлено п.п. 138.3.2 ПКУ.

ПДВ. У ПДВ-обліку теж усе стандартно. При придбанні шин і акумуляторних батарей нараховуємо податковий кредит з ПДВ. У разі використання автомобіля у негосподарській діяльності або ж у безПДВшних операціях — доведеться нараховувати «компенсуючий» ПДВ (згідно з п. 198.5 ПКУ).

Наостанок — наш традиційний приклад.

Приклад. Підприємство змінює літню гуму на автомобілі (який використовується для адміністративних господарських цілей) на зимову. Вартість придбаної зимової гуми — 600 грн./шина (у тому числі ПДВ — 100 грн./шина). Вартість літньої гуми — 562,5 грн./шина (у тому числі ПДВ — 93,75 грн./шина). Літня гума придатна до подальшої експлуатації і повертається на склад.

Крім того, підприємство встановлює новий акумулятор замість того, що відпрацював свій робочий ресурс. Вартість нового акумулятора — 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). Справедлива вартість відпрацьованого акумулятора — 180 грн.

До робіт із заміни шин і акумулятора залучено СТО, вартість послуг якої становить 960 грн. (у тому числі ПДВ — 160 грн.).

Як відобразити ці операції в обліку підприємства, див. у табл.

Заміна шин і акумулятора на автомобілі підприємства

Заміна шин на автомобілі ФОПа

Розглянемо тепер ситуацію, коли шини і акумулятор на своєму авто замінює фізособа — підприємець (ФОП).

Якщо ідеться про ФОП-єдиноподатника, ситуація проста. У єдиноподатників-ПДВшників (третьогрупників, які сплачують єдиний податок за ставкою 3 %) ПДВ у вартості шин і акумулятора потрапить до податкового кредиту, а витрати на такі придбання — до розділу ІІ Книги обліку доходів та витрат. Що ж до єдиноподатників-безПДВшників (першогрупників, другогрупників і третьогрупників, які сплачують єдиний податок за ставкою 5 %), то у них операція з заміни шин і акумулятора узагалі пройде повз облік.

А от із ФОП-загальносистемниками ситуація вкрай несприятлива. Адже як легкові, так і вантажні автомобілі для них визначено як основні засоби подвійного призначення (п.п. 177.4.6 ПКУ). Що позбавляє підприємця-загальносистемника не тільки права амортизувати первісну вартість автомобілів, але і права уключати витрати на утримання автомобіля до своїх «підприємницьких» витрат (п.п. 177.4.5 ПКУ). Саме до таких витрат і належать витрати на заміну шин і акумуляторів на автомобілі. А отже, як це не прикро, підприємці-загальносистемники «пролітають» із цими витратами.

Як бачите, заміна шин і акумулятора — це дуже проста, ба навіть банальна процедура, що з технічного, що з облікового боку. Тож, як-то кажуть, «ні гвоздя, ні жезла» вам і вашим автівкам цієї зими!

Висновки

• Заміна шин і акумулятора за своєю суттю є операцією з технічного обслуговування автомобіля.
• На нашу думку, вартість шин більш доцільно списувати на витрати не при встановленні, а при повному відпрацюванні їхнього робочого ресурсу.
• Витрати на заміну шин і акумуляторів відображаються за напрямом використання автомобіля. Вони не капіталізуються і не впливають на амортизацію автомобіля.
• Витрати на заміну шин і акумулятора автомобілів не уключаються до складу витрат підприємця-загальносистемника.

Нестеренко Максим, податковий експерт

Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!