Дефіцит пального, що виник через знищення агресором нафтопереробної інфраструктури та нафтосховищ в країні, змушує підприємства шукати можливі шляхи заправляти автомобілі своїх співробітників — керівника, менеджерів тощо. Доволі розповсюджена ситуація, коли приватні авто заправляють на АЗС/АГЗС за пальними талонами* від юрособи. Потім співробітники намагаються відшкодовувати підприємству такі витрати. Виникає запитання — а які наслідки?

* Також це можуть бути смарт-картки та інші інструменти, що надають право їх держателю на заправку певних обсягів пального.

Стисло про пальні талони

Пальний талон — це документ, придбаний за відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника (покупця пального) отримати на АЗС/АГЗС фіксовану кількість пального певного найменування і марки, які позначені на ньому. Талон на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом. Це лише товарно-розпорядчий документ, на підставі якого пальне відпускають з АЗС/АГЗС.

Характерною особливістю використання талонів є перерахування покупцем пального передоплати

Тобто придбання пального у такий спосіб передбачає, що підприємство спочатку має сплатити його постачальникові гроші за певний обсяг пального. А вже після цього отримує від продавця пального талони певного номіналу (з зазначеними на них серійним та порядковим номерами), які дають йому право в момент їх пред’явлення отримати вже оплачене пальне.

На практиці, зазвичай, використовують дві схеми роботи з пальними талонами — залежно від моменту, коли право власності на пальне переходить до покупця.